Батіг чи все ж таки пряник: наслідки суворого виховання

10.07.2017

Батіг чи все ж таки пряник: наслідки суворого виховання

Здавалось би, говорячи про наслідки суворого виховання, логічно має виникати думка про негативні тенденції цього виду взаємодії. Та останні дослідження показують, що більшість людей вважають суворість і покарання кращими способами виховання дітей.
Насправді ж суворий, авторитарний стиль виховання розвиває в дітей низьку самооцінку та провокує погану поведінку. Спробуємо розібратися в тому, чому це відбувається і який стиль виховання найбільш ефективний.

Суворе виховання

Суворе виховання заважає дітям навчитися самодисципліни та відповідальності. Жорсткі рамки й обмеження дають лише тимчасовий ефект і не дозволяють дитині взяти відповідальність за свою поведінку на себе.  Нікому не подобається сильний контроль, тому немає нічого дивного в тому, що діти протестують проти обмежень. У таких дітей немає прагнення до гарної поведінки – вони бачать лише контроль з боку батьків.

Авторитарне виховання й обмеження засновані на страху. А це призводить до поганої поведінки дитини. Діти вчаться на власному життєвому досвіді та прикладі батьків. Тому, якщо вони роблять те, що ви їм скажете, тільки через сильний страх – ваше виховання нічим не відрізняється від залякування. Коли ви кричите на дітей, вони вчаться кричати на інших. Коли ви застосовуєте силу – вони аналогічним чином вчаться застосовувати силу.

Діти, до яких застосовують покарання, схильні до агресії й депресії.
Це відбувається тому, що авторитарне виховання має на увазі неприйняття батьками певних аспектів психіки дитини та відсутність допомоги їй при виникненні складних емоцій і почуттів. Діти залишаються наодинці зі своїми емоційними імпульсами, відчувають себе самотніми.

Діти, яких виховують суворо, поважають право сильного. Вони вчаться підкорятися, але не вміють формувати власну думку. У старшому віці вони не ставлять під сумнів авторитет лідерів, хоча це часто дуже необхідно, вони не беруть відповідальність за свої вчинки на себе, виправдовуючись тим, що «робили як усі» або їх «змусили».

Діти, яких виховують суворо, більш схильні до непокори. Дослідження показують, що діти, котрі виховуються в надмірній суворості, в підлітковому віці проявляють жорстокість і непокору. Щоб зрозуміти причини цього феномена, подивіться, як він працює в дорослих. Кожного з нас виховували більш-менш суворо, і нам це не подобалося. У результаті це призводить до проблем із саморегуляцією. Ми сердимося або обурюємося, коли хтось намагається нам вказувати на те, що потрібно робити. Іноді ми бунтуємо проти обмежень, які самі ж собі й встановлюємо. Також за результатами досліджень, такі діти мають схильність до ожиріння.

Суворе виховання призводить до того, що батьки стають нещасними.

Дозволяти дитині все, що вона захоче – не вихід. Що ж робити?

Психологи стверджують, що оптимальною стратегією є так зване «авторитетне виховання» або «обмеження зі співчуттям». Ми повинні встановлювати для дитини певні межі, але робити це зі співчуттям. Діти дотримуються кордонів тільки тоді, коли ви встановлюєте їх із любов’ю.

Усе, що необхідно зробити батькам – встановити розумні межі й озвучити свої очікування. Це потрібно робити з любов’ю й підтримкою. Поєднання обмежень і співчуття – золота середина, яка допоможе правильно виховати дитину й допоможе їй досягти максимальних результатів у всіх сферах життя.

Фото взято з мережі Інтернет.

Джерело: childdevelop.com.ua

, , , переглядів: 337

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *