Діти та домашні тварини: що треба врахувати батькам?

27.01.2017

Коли в родині, де є домашня тварина, народжується немовля, у батьків може виникнути питання, чи не зашкодить це дитині. Часто вирішують переселити тварину, віддають на перетримку, а іноді навіть виганяють з дому.

У соцмережах коментують цю ситуацію так:

Марія:

«У моєї подружки 3-річна дитина і, завели кошеня. Дитина з кошеням стали ліпшими друзями. Це організовує дитину і привчає до відповідальності».

Наталя:

«У нас живе два коти. Вони з’явилися ще до вагітності. Про те, що їх варто десь подіти ніхто і не думав. Кішка дуже терпляче ставиться до всіх забав 1-річого Матвія. Але якщо питання стоїть чи заводити тварину чи ні, то я думаю, варто почекати, коли дитина буде більш свідома, хоча б до років 3-4».

Анна:

«Двоє дітей. Ще б мене хто погладив і погодував. На утримання тварини треба не менший ресурс як і на людину: щеплення, профілактика паразитів, повноцінне збалансоване харчування».

Наталія:

«У мене четверо дітей, максимум на що ми погодились – морська свинка.  За такої кількості братів, діти не дуже просять собак чи котів. Мені і самій не хочеться брати на себе додаткову відповідальність та проблеми. Коли в дитинстві виховувалась сама, у мене було дві собаки, типу компенсація.  Узагалі домашні тварини – це прекрасно і, якби у нас було менше дітей, чи як б ми проживали в приватному будинку, то цілком можливо, що завели б і собі собаку чи кота».

Тетяна:

«Перед народженням мого брата Тараса (3 роки тому) наша родина до останнього була переконана: у нас житиме песик. Посилаючись на відгуки з Інтернету, шкоди для здоров’я малечі не має бути. Проте після консультації  педіатра змінили свою думку. Адже, за її словами,  дитина до 3 років не здатна жити в середовищі із тваринами. Організм малечі надто слабкий. Якщо собака живе у домі,  це підвищує ризик  виникнення алергічної реакції. Батьки ризикувати не захотіли».

Валентина:

«Домашні улюбленці для дітей надзвичайно важливі. Їх внесок у розвиток дитини переоцінити важко. Звичайно, якщо мила дитинка не знущається над тваринами під дбайливим наглядом цинічної матусі».

Анна:

«Категорично проти тварини у домі. Кіт чи собака можуть зашкодити дитині: подряпати чи вкусити. До того ж, це негігієнічно».

Натомість лікарі стверджують, що присутність в домі тварини може позитивно впливати на розвиток дитини. Середовище, в якому перебуває немовля, не має бути стерильним, якщо дитина народилася здоровою. Адже молодий організм має знайомитися із довкіллям, адаптуватися до різних мікроелементів та мікроорганізмів, які живуть у ньому. Надмірний захист дитини може послабити у майбутньому імунітет.

Проте, варто пам’ятати про відповідальність і обережне поводження із твариною. Якщо у Ваш уже живе домашній улюбленець, то варто врахувати його звички та характер. Якщо є потенційна загроза виникнення агресії чи проблемної ситуації, то, звісно, тварину краще ізолювати. Якщо ж домашній улюбленець лише у планах, то ліпше зачекати, поки дитина трохи підросте й, зможе сама дбати про чотирилапого друга.

Цікавий досвід у цьому плані демонструє родина відомого українського журналіста Отара Довженка. У родині Отара 3 діток та 4 (!) домашні улюбленці, 2  собаки та 2 коти. Дружина Отара – Марина розповідає, що всі гарно ладнають між собою. А сам Отар періодично публікує у соцмережах милі фото своєї маленької доні у товаристві однієї із собак.

Тож, домашні тварини можуть стати гарними друзями не лише малечі, але й дорослим. Часто вони виявляються уважнішими до нашого настрою, вміють порадувати, зняти напругу, відволікти від щоденних турбот. Тварина часто стає повноцінним членом сім’ї, який проте також потребує чимало уваги. Від поводження із домашньою твариною залежить її здоров’я та ставлення до людей.

До матеріалу додано ілюстративну картинку.

переглядів: 1 445

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *