Виховання «страшилками»: чи існує альтернатива?

25.04.2017

Виховання «страшилками»: чи існує альтернатива?

Класична ситуація: дитина відмовляється їсти (одягатися, спати, читати, чистити зубки…), а батьки у виховних цілях відразу підключають старі-добрі «страшилки»: прийде Баба Яга, лікар зробить укол, забере поліцейський, віддамо в інтернат…

Ці нехитрі сюжети передаються з уст в уста. Бабою Ягою лякали нас, тепер ми своїх дітей лякаємо. А робимо це тому, що такий метод майже завжди спрацьовує.

У чому небезпека залякування?

Страшилки

Не варто самим же шкодити нормальному розвитку нервової системи своєї ж власної дитини. Діти до семи років не в змозі зрозуміти, де правда, а де брехня. Для дитини п’яти років все, що сказали  тато і мама –  абсолютна правда. Тому вони з легкістю вірять в тих дядьків, тіток, бабайок і так далі. Ці вигадані батьками персонажі сняться дітям і вселяють у них переляк. Згодом ми дивуємось: чому це маля боїться темряви, засинати…?
Коли батьки постійно повторюють дитині, що хтось прийде і забере його до себе, то дитина починає розуміти, що їй загрожує небезпека, що хтось може образити її. Вона розуміє, що від цієї істоти не врятуватися і батьки теж безсилі перед цим.
До того ж, такий спосіб не буде вічно дієвим, адже дуже швидко малюк підросте і зрозуміє, що Баба Яга – це лише казковий персонаж, а поліцейський займається злочинцями, а не малюками, які не хочуть їсти каші. Ви маєте бути готові, що дитя зрозуміє – батьки лякали його свідомо. Висновки напрошуватимуться відповідні: чи можна довіряти мамі і тату? Батьківський авторитет може бути підірваний досить серйозно. Кому це потрібно?
Подумайте, чого ви прагните, використовуючи такі методи. Швидкого результату, абсолютного послуху, але якою ціною? Малюк слухається лише через відчуття страху.

Ні в якому разі не залякуйте дітей поліцейськими, лікарями і так далі. З-за цього малюк перестане розуміти, що ці професії насправді приносять багато добра людям. А якщо щось незаконне відбудеться на його очах, то він навіть і не подумає звернутися за допомогою до поліцейського. Величезна кількість таких ситуацій. Лякати лікарями теж не логічно. Адже малюку потрібно час від часу приходити до лікаря на огляд.

Як же бути?

Найкраща альтернатива – бути щирими, більше пояснювати, розмовляти з дітьми. Не просто заборонити, а й пояснити, що така поведінка засмучує вас чи інших. Якщо малюк відмовляється, наприклад прибирати в своїй кімнаті, для чого навіювати, що він повинен догоджати павучку, якщо можна попросити послухатись заради своєї матусі, яка теж втомилась і хоче відпочити? Не думайте, що дитина не здатна цього зрозуміти, ви недооцінюєте її.
Батьки для дитини – перші авторитети. Пам’ятайте це і використовуйте, а не перекладайте всю відповідальність на вигаданого персонажа.

, , переглядів: 276

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *