Захисні механізми психіки, або Як залишатися здоровим всупереч кризам та форс-мажорам

Збір коштів на потреби армії України
28.05.2022

Захисні механізми психіки, або Як залишатися здоровим всупереч кризам та форс-мажорам

Наша психіка за своєю природою унікальна та пластична. Учені до сьогодні дивуються можливостям і потенціалу психічних реакцій людини на те, що відбувається. Отримуючи шокову реакцію, спрацьовують насамперед захисні, природні механізми — бийся, біжи чи замри.

☝️Найчастіші реакції в людей на ті події, в яких ми всі зараз опинилися, — це відчуття розгубленості або бажання поїхати (сховатися, втекти, ізолюватися). І вищезазначені реакції цілком нормальні в тій ненормальній ситуації, в якій опинилися більшість українців сьогодні.

☝️Первинні захисні механізми допомагають психіці впоратися з шоком, загрозою життю. Війна сприймається головою як катастрофа (гострий стресовий розлад). Усе, що загрожує життю людини, може сформувати згодом або не сформувати посттравматичний тривожний розлад (ПТСР).

🤷🏻‍♀️Як зрозуміти, що у вас є ПТСР (посттравматичний тривожний розлад)

🧊Дисоціація — відчуття байдужості, розгубленості, відірваності від реальності того, що відбувається. Тут же складно зрозуміти сенс того, що відбувається, є труднощі у сприйнятті людей довкола, подій. Людина відчуває всередині порожнечу, самотність та нерозуміння для чого жити.

🧊Гіперпорушення — надмірне бажання говорити, практично без зупинки, перестрибувати з теми на тему. Або моторне збудження — надмірна метушня, імітація діяльності, багатодіяльність.

🧊Уникнення — небажання говорити про події, що травмують, уникнення спогадів. Для людини, яка отримала ПТСР, головний страх — це фобія спогадів. Тут важливо розуміти — у спогадах немає загрози.

🆘 Коли загроза життю відсутня, людина може відчувати симптоми ПТСР протягом 30 днів після отримання ГСР (гострий стресовий розлад). Далі психіка може відновитися самостійно. Якщо вищезазначені симптоми продовжуються, краще звернутися до фахівця (психотерапевт, травмотерапевт, кризовий психолог).

Практичні рекомендації для тих випадків життя, коли людина отримала шок (ГСР — гостру стресову реакцію)

🧩 Розмовляйте з постраждалим спокійно та тихо, без різких рухів. Якщо людина незнайома — дізнайтеся її ім’я, вік. Важливо на самому початку заспокоїти постраждалого і бути поруч. Менше ставити складних запитань — особливо про його відчуття.

❗️Зі своїми почуттями людина готова зустрічатися, тільки коли перебуває в безпеці і щонайменше через 30 днів після отримання стресу.

🧩 Вислухайте людину і, що б вона не говорила, дайте їй підтримку. Це означає — не сперечатися з нею, не доводити щось. Дайте згоду та довіру до всього, про що розповідає людина.

🧩 Спробуйте вивезти людину, за можливості, в максимально безпечну зону і скажіть їй: «Ти в безпеці». Така фраза, як «Все буде добре» — не працює. Людина не готова у стані шоку думати про найближче майбутнє, не готова планувати.

🧩 Запропонуйте води. Якщо людина погодиться, бажано, щоб вода була тепла. Не гаряча і не холодна.

🧩Дайте теплий одяг або закутайте людину в ковдру. Ковдра — символ безпеки. Зігрійте людину і, якщо вона не проти, можна її обійняти.

🧩Дозвольте людині плакати, сумувати, говорити — все, що вона відчуває, важливо! Не блокуйте і не зупиняйте будь-які її реакції.

🧩 Запропонуйте їжу. І тільки якщо сама людина хоче — вона погодиться поїсти. Зазвичай у стані шоку люди не хочуть їсти.

🧩 У жодному разі не кричіть і не вичитуйте людину в момент шоку. Наприклад: «Навіщо ти пішов туди!» або «Ти сам винний!». Не підсилюйте отриманий стрес, ви можете зробити тільки гірше.

🧩 Запропонуйте бути поруч і будьте поруч стільки, скільки необхідно. Так ви створюєте почуття безпеки та емоційного захисту для близької вам людини.

🧩 Ну і звісно — бережіть себе і залишайтеся в ресурсі. Коли ви в порядку, тоді в допомозі є сенс. Якщо ви самі перебуваєте у стані шоку — тоді допомога потрібна вам. Не соромтеся просити допомоги й захисту для себе та своїх рідних. Імовірність того, що ми отримаємо необхідне, зростає — коли ми про це просимо.

Ольга Котляр, психолог-практик у методі гештальт-терапії, транзактному аналізі, когнітивно-поведінковій терапії

 

переглядів: 84

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *