Вакцинація, за і проти

15.01.2017

Вакцинація, за і проти

На сьогоднішній день багато хто, надивившись передач, послухавши лікарів (компетентність і фах яких, навіть, не перевіряється!), вважають просто злочином робити щеплення дитині. Інші ж запевняють: якщо не зробите, то неодмінно захворієте. Кожна з цих позицій має свої переваги і недоліки.
Щеплення це потужний захист від багатьох небезпечних хвороб, доведений часом. Щоб потім не кусати собі лікті, варто подумати про те, що вакцинація коштуватиме дешевше, ніж лікування від хвороби. Не можна недооцінювати віруси, які інколи призводять до летальних випадків. І хто потім буде винен? Також слід пам’ятати, що ускладнення після хвороб дуже серйозні.

Вакцинація

Розглянемо найбільш поширені з них.

Міф 1. Вакцинація дітей не обов’язкова

Факт: Вакцинація дітей допомагає захистити їх від таких небезпечних захворювань як дифтерія, кір, поліомієліт, правець, коклюш та ін. Більшість цих хвороб смертельно небезпечні для дитини, інші можуть назавжди залишити її інвалідом.
У відповідь на це можна заперечити: «Але навіщо щепити дитину від хвороб, які не зустрічаються? Я не чув, щоб хтось з моїх близьких хворів дифтерією!?» Це дійсно так, більшість хвороб, проти яких вакцинуються діти, зустрічаються досить рідко, але тільки завдяки вакцинам! Без вакцини, а значить без імунітету, дитина беззбройна перед хворобою і ризикує захворіти при першому контакті з мікробом. Якщо відмінити вакцини багато «рідкісних або зниклих» хвороб знову стануть поширеними.
Незважаючи на значний успіх, досягнутий медициною в попередженні інфекційних хвороб, у наш час у країнах, де не доступна вакцинація, мільйони дітей продовжують хворіти і вмирати від інфекційних хвороб. Ризик виникнення спалахів захворювань та епідемій зберігається серед дітей і дорослих, незахищених щепленнями. Самий останній приклад — спалах кору в європейських країнах. В Україні протягом перших 6 місяців 2012 року кількість випадків захворюваності на кір перевищила 10 000 дітей і підлітків.
Ризик виникнення спалахів інфекційної хвороби буде мінімальним у тому випадку, якщо кількість щеплених дітей досягне 90%. Таке охоплення вакцинацією формує «колективний імунітет», який дозволяє захистити від інфекційних хвороб нещеплених дітей і дорослих.
У нашій країні передбачена обов’язкова вакцинація проти 10 найбільш небезпечних хвороб: туберкульоз, кашлюк, дифтерія, правець, поліомієліт, гепатит В, гемофільна інфекція типу b, кір, краснуха, паротит.

Міф 2. Вакцинація дітей тягне за собою серйозні побічні реакції

Факт: Щеплення виготовляється з мікробів (збудників хвороб) або бувають синтетичними. Той факт, що щеплення може містити частини мікробів або навіть ослаблених живих мікробів дуже лякає батьків, які побоюються того, що після вакцинації їхня дитина захворіє хворобою, проти якої йому ставлять щеплення. Щодо цього, можна сказати, що біологічний матеріал, з якого виготовляють щеплення, проходить ретельні перевірки, і тому ризик розвитку активної форми хвороби після вакцинації мізерно малий. Для виготовлення вакцин не використовуються активні патогенні мікроби, а тільки їх фрагменти або сильно ослаблені або вбиті штами. Практично всі вакцини викликають такі побічні реакції як незначне підвищення температури, хворобливість і припухлість на місці введення. Рідше може виникнути головний біль або грипоподібний стан. Однак ці реакції настільки короткочасні і нешкідливі, що їх просто не можна порівнювати з ризиком самої хвороби, проти якої була щеплений дитина. У деяких випадках побічні реакції можуть бути у вигляді алергії на певні компоненти вакцини. В такому випадку перед вакцинацією потрібно уточнити чи не містить дана вакцина речовину, на яку, у вашої дитини алергія. Якщо це так, то слід відмовитися від щеплення і порадитися з цього приводу з педіатром.

Міф 3. Вакцинація проводиться дуже рано

Факт: Діти першого року життя схильні до інфекційних хвороб з найбільшою небезпекою для здоров’я внаслідок виникнення ускладнень і загрозливих для життя станів. Відсутність захисних антитіл у крові дитини робить її беззахисною перед будь-якою інфекційною хворобою. Уникнути контакту зі збудником інфекційної хвороби практично неможливо. На жаль, дитина може бути інфікована навіть через найближче оточення — батьків, братів і сестер, бабусь і дідусів. Планова вакцинація дітей з ранніх місяців життя — найбільш доведений і надійний спосіб захисту від інфекційних хвороб.
Вакцинація дітей проводиться вакцинами, в яких міститься або спеціальний вид ослабленого вірусу, або окремі частини мікроорганізму (структури білкової природи, антигени), які здатні викликати вироблення захисних антитіл, але не можуть викликати захворювання.

Час вакцинації визначає її ефективність. Потрібно встигнути провести вакцинацію дитини (розвинути її імунітет) до того як вона зустрінеться із цим мікробом. Саме тому деякі щеплення ставлять в перші години і в перші дні після народження і протягом перших років життя дитини. Якщо відкласти вакцинацію на пізніший час, може виявитися занадто пізно.

Міф 4. Вакцинація може стати причиною аутизму

Факт: Аутизм — це важке психічне захворювання, що носить вроджений, спадковий характер. Нічого спільного з інфекціями у аутизму немає. Цей міф з’явився через те, що поява ознак аутизму за часом збігається з вакцинацією проти деяких хвороб.
Чимало розмов і пересудів викликала гучна публікація англійського д-ра Уейкфілда, про те, що комбіновані вакцини проти кору, паротиту та краснухи (т.зв. КПК (MMR)-вакцини) викликають аутизм. Лікар прийшов до висновку про те, що у більшості з 170 дітей, що спостеріголись у нього причиною аутизму послужило щеплення комбінованою кір-паротит-краснушною вакциною, особливо коревий її компонент.

Пізніше, після проведення низки наукових досліджень, утвердження Уейкфілда було спростовано Міністерством Охорони Здоров’я Великобританії, а потім і ВООЗ. Сама робота була охарактеризована як ненаукова, зважаючи на низку грубих порушень методики проведення наукових досліджень. В даний час вважається, що зв’язку між вакцинацією і аутизмом не існує. Тим не менше, міф встиг викликати паніку серед батьків і став причиною масової відмови від введення КПК-вакцини. Наслідком цього стало збільшення захворюваності на паротит у десятки разів (з 95 до 1000 випадків на рік на території тільки одного з графств Великобританії).

Міф 5. Не можна щепити алергіків і астматиків.

Факт: У даний час вважається, що дітей-алергіків необхідно щепити нарівні з іншими дітьми. Щеплення бажано робити поза загостренням алергічного процесу. Саму вакцинацію рекомендується проводити «під прикриттям» антигістамінних препаратів. Щеплення протипоказані тільки тим дітям, у яких виникли тяжкі алергічні реакції у відповідь на введення попередньої дози вакцини, а також людям, страждаючим алергією на курячий білок і інші компоненти вакцини.

Міф 6. Можна прищеплювати тільки здорову дитину.

Факт: Сьогодні все більше батьків ухиляється від щеплень під приводом хвороби дитини. У даний час з’явилося безліч дітей, які ніколи не бувають абсолютно здорові – саме вони стають головною мішенню для більш серйозних захворювань, проти яких і робляться щеплення. Тому ні «слабке здоров’я» дитини, ні анемія ні в якому разі не є протипоказом для вакцинації.

Наявність вірусної інфекції є відносним протипоказом до проведення щеплень тільки в тих випадках, коли хвороба протікає з підвищеною температурою тіла. Нетяжке інфекційне захворювання (застуда, тривалий нежить з нормальною температурою) не служить протипоказом до вакцинації.

Те ж саме стосується і питання вакцинації недоношених дітей. У цьому випадку не проводиться тільки вакцинація БЦЖ, та й то, якщо дитина народилася з вагою менше 2000 грам.

Міф 7. Не можна щепити дітей з неврологічними захворюваннями.

Факт: Можна і потрібно. В іншому випадку дитина може підхопити якусь небезпечну інфекцію, що погіршить перебіг неврологічного захворювання. У дітей з неврологічними захворюваннями щеплення проводять за спеціальними схемами (наприклад, з вакцини АКДП виключають компонент кашлюку), допускається деяке зміщення графіку щеплень, рекомендованого Національним календарем. При стабільних неврологічних станах – хвороби Дауна та інших хромосомних захворюваннях, парези і паралічі, наслідки травм і захворювань – вакцинація проводиться за загальним графіком.

Не є протипоказом і перинатальна енцефалопатія – такий діагноз ставиться досить великому числу дітей протягом першого місяця життя. Під цим терміном мають на увазі залишкові післяпологові розлади, які зникають протягом невеликого проміжку часу. Тимомегалія (збільшення тимусу ) – післяпологовий розлад, який проходить з часом, також не може служити протипоказом до вакцинації.

Міф 8. Не можна щепити при дисбактеріозі.

Факт: Цей стан викликає бурхливі суперечки в медичному середовищі, і не вважається самостійним захворюванням. По суті, це відхилення мікробної флори від норми, яке може виникнути внаслідок різних хвороб, а також в результаті дії зовнішніх і внутрішніх факторів. Відносним протипоказом до проведення вакцинації служить тільки важкий дисбактеріоз, викликаний тривалим застосуванням антибіотиків – в цьому випадку щеплення відкладається до повного одужання. У всіх інших випадках немає жодних підстав для скасування вакцинації.

Міф 9. Вакцинація перевантажує імунну систему

Факт: Відразу після народження дитина стикається з безліччю бактерій і вірусів. Імунна система дитини реагує на чужорідні мікроорганізми і виробляє антитіла. Захисна система дитини влаштована таким чином, що забезпечує імунну відповідь одночасно на кілька збудників. Коли згодом дитина вдруге зіткнеться з збудником захворювання, в організмі вже буде сформований захисний рівень антитіл, здатний запобігти розвитку симптомів хвороби. При природному контакті із збудником імунній системі дитини доводиться реагувати на більшу кількість чужорідних агентів, ніж при вакцинації. Наприклад, у випадку природного захворювання гепатитом В імунна система дитини буде виробляти антитіла проти 4 чужорідних білків вірусу, при вакцинації організму доведеться формувати антитіла тільки проти одного антигену, завдяки чому буде досягнутий ефективний захист проти захворювання.
У попередні десятиліття був досягнутий значний успіх у розробці та створенні сучасних вакцин. У 80-х роках минулого століття дитина для захисту від 7 інфекційних хвороб при введенні вакцин отримувала 3000 антигенів. Зараз при вакцинації проти 10 захворювань дитині вводиться 123-126 антигенів. Таким чином, кількість одержуваних дитиною антигенів знизилась в 25 разів, а кількість захворювань, від яких дитина захищена, збільшилася.
Вчені підрахували, що дитина може сформувати імунну відповідь відразу на 100 мільйонів чужорідних агентів.

Міф 10. Вакцини небезпечні для дитини.

Факт: В даний час в світі всі виробники вакцин проходять строгу процедуру отримання дозволу на застосування вакцин, яка передує початку використання препаратів у широкій медичній практиці. Вакцини можуть бути дозволені до застосування тільки після отримання експертної оцінки безпеки та ефективності відповідними контролюючими органами країни. Регуляторні органи проводять ретельну оцінку даних по кожній вакцині, зіставляючи ризик і користь майбутнього застосування вакцини у дітей. У нашій країні спеціальні органи з реєстрації лікарських засобів проводять незалежну експертизу складу вакцин, результатів численних клінічних досліджень.
Щорічно в світі застосування вакцин запобігає 3000000 смертельних випадків, рятує 750 000 дітей від важких ускладнень, що виникають в результаті небезпечних інфекційних хвороб [3].

Міф 11. Перебуваючи на грудному вигодовуванні, дитина захищена, тож і вакцинацію проводити не потрібно.

Факт: Грудне вигодовування є дуже важливим для здоров’я дитини. Але воно не здатне захистити її від інфекцій, проти яких проводиться вакцинація. Наприклад, дитина, яка перебуває на грудному вигодовуванні, при інфікуванні кашлюком може тяжко захворіти і навіть померти.
Дитина у перші місяці життя захищена від інфекцій „імунітетом”, отриманим від матері в утробі (материнські антитіла).
На жаль, імунітет матері не завжди здатен захистити дитину від інфекційних захворювань та їх важкого перебігу. Саме тому і проводиться вакцинація, покликана захистити вашу дитину з перших днів життя.

Протипокази до щеплень звичайно ж існують, однак перелік їх зовсім не так великий, як вважає більшість людей. Так, наприклад, вагітним жінкам протипоказані тільки живі вакцини та вакцина від краснухи, а про решту всіх мови не йде. І, навіть, ця заборона, як визнають самі лікарі, швидше є “перестаховкою”, досі не доведено негативний вплив живої вакцини на розвиток плода.

Не секрет, що коли мова заходить про щеплення, тим більше про те, щоб прищепити власну дитину, логіка нерідко підводить людей. Будь-яку хворобу дитини, що виникла протягом невизначено тривалого періоду часу після щеплення, часто приписується вакцині. Це цілком природньо для людської натури. Насправді, незважаючи на відносно часті «тривіальні» явища після щеплення – хворобливість і місцеві реакції після уколу, підвищення температури, більш серйозні побічні ефекти виникають рідко.

У будь-якому разі вирішувати, робити щеплення чи ні, зараз можуть тільки батьки. Ніхто не має права змусити (заборонити) робити щеплення.
І, звісно, варто пам’ятати про те, що саме батьки відповідальні за здоров’я дітей.

Автор: Тодорова Олена Євгенівна, лікар-педіатр вищої категорії

 

, , , , переглядів: 205

Останні новини від OGO.ua