Дитячі садочки благополучних країн: шок чи приклад для наслідування

03.02.2017

Дитячі садочки благополучних країн: шок чи приклад для наслідування

Улюбленою темою для батьків дошкільнят є обговорення системи дошкільної освіти: мовляв, харчування погане, персонал некваліфікований, і дітей навчають не так і не тому. Проте виявляється, що навіть благополучні країни мають прогалини в системі дошкільної освіти. До прикладу, в Англії діти можуть харчуватися практично всухомятку, у Франції не використовують змінного взуття і не дозволяють батькам заходити в садочки, в Німеччині діти покинуті напризволяще. Але, звісно, є багато позитивних моментів які корисно буде запозичити.

дитячі садочки Європи
ФРАНЦІЯ : БАТЬКІВ НЕ ПУСКАЮТЬ НАВІТЬ НА ПОРІГ

Декретна відпустка у Франції – всього 3 місяці після пологів. Тому в країні працюють ясла , в які приймають таких крихіток. На групу з 14 дітей до 3 років припадає аж 7 дорослих: вихователі, нянечки, медсестри, іноді приходять допомагати батьки. Є варіант віддати дитину няні – спеціально навченій і акредитованій профі (вона доглядає не більш ніж за 4 дітьми).

Середня вартість перебування дитини в приватному садку – 300 євро в місяць, в муніципальному – близько 150 євро. З трьох років садки стають безкоштовними: батьки платять лише за обід і додатковий час, який діти проводять тут, поки вони на роботі. Але держава виділяє допомогу, в залежності від річного заробітку батьків, і платить невелику виплату на дитину. Також в кінці фінансового року можна відняти до 1000 євро від податків, сплачених за цей період. У садок дітей приводять з 8:00 до 8:40, а забирають – до 15.40. Середа – вихідний день. Цікаво, що сади, як і школи, також закриваються на канікули, причому дати визначаються регіоном, в якому розташований садок.

Катерина Андрощук, що живе у Франції, розповіла, як життя місцевих дещо ускладнилося після серії терактів: ” Батьки не мають права навіть переступити поріг саду ( і школи також )! Мене це спочатку дуже шокувало, як і той факт, що тут не існує такого поняття, як змінне взуття . Тобто дитина в садочку ходить в черевиках або чоботях, в яких гуляє вулицею, – і це нікого не турбує ” .

Франція

Незвично. У садках дітей не перевзувають в змінне взуття .

НОРВЕГІЯ: СОН ПІД НЕБОМ І “ТУРИ”

Декретна відпустка в цій країні – 49 тижнів ( майже 10 місяців ). З них 10 тижнів ( вони повністю оплачуються ) в ній обов’язково знаходиться тато. Це дуже корисно і для дитини, і для батька, а особливо – для мами. Адже татусі після такого занурення в батьківство починають розуміти, наскільки непросто ростити дітей, не бояться брати на себе обов’язки, в результаті у мами з’являється можливість відпочити. Виграє вся сім’я.

Колишня киянка Олеся живе в Норвегії з донькою Марією. В сад Маша пішла в 1 рік і місяць, а зараз їй півтора року. “Садки тут бувають приватні і комунальні. Ціна в державних садках формується так: базова вартість (зараз 2730 крон – 8900 грн) плюс оплачується їжа і розвиваючі заняття, – розповідає Олеся. – У приватних, ціна в середньому в 2 рази вище,  і може варіюватися в залежності від ситуації з харчуванням. У деяких батьки збирають дитину з собою “тормозок”. У деяких – годують три рази на день: два рази бутерброди, фрукти, молоко і один гаряча їжа. Тут дуже уважно ставляться до харчових смаків. Наприклад, батьків просять вказати, на які продукти у дитини алергія”.

За словами Олесі, діти в Норвегії гуляють в будь-яку погоду , причому крихіток до 3 – х років обов’язково укладають спати на вулиці в колясках навіть взимку . Батьків для цього просять купити спеціальний спальник. Старші, 3-6 років, в групі сплять на підлозі, на спеціальних матах. Раз в тиждень дітей возять в ” тур “: за місто, в бібліотеку. Для цієї мети для малюків є спеціальний візок .

“Мене вразило ставлення вихователів до діток. Особливо до тих, які тільки звикають до садка, – розповідає Олеся. – Дитину можуть годинами носити на руках, поки вона не заспокоїться або не повернеться мама. Моя мала дуже ручна, але в садку настільки уважно до неї ставилися, що зараз вона ходить туди з величезним задоволенням! У групі зазвичай 24 дитини і 4-5 вихователів. Тобто один дорослий наглядає за 5 дітьми максимум”.

Норвегія

Скромно і зі смаком. Всі грають разом .

БОЛГАРІЯ : З БАТЬКІВ ГРОШІ НЕ БЕРУТЬ

Болгарські державні садки дуже схожі на ” наші”, але тут принципово не беруть грошей з батьків. Тому виглядають вони досить скромно. ” Розпорядок дня тут, як у нас, – розповідає мешканка Софії Ірина Шишковська. – Але в групах не більше 10 дітей. Як тільки на вулиці холоднішає, на вулиці ніхто не гуляє. Якщо ви хочете на день народження дитини принести торт, то потрібно обов’язково показати, що він “ліцензований”, тобто куплений в магазині. Державний садок коштує недорого – 48 левів (720 грн) на місяць, приватні дорожче – від 300 левів (4500 грн).

Болгарія


АНГЛІЯ: ДОРОГІ І БАЙДУЖІ

Садки тут надзвичайно дорогі, ясел державних немає. Так, державний садок може коштувати 900 фунтів (30 600 грн) на місяць, в приватному один тільки день обходиться в 80 фунтів (2700 грн). Тому багато британців намагаються якось викручуватися до 4-х років, поки дитина не піде в школу: залишають на бабусь-дідусів, чергують по черзі. Але після 3-х років є щотижневі безкоштовні 15 годин для відвідування саду. “Їжу зазвичай приносять з собою, і нікого не хвилює, що дитина їсть гамбургери, шоколад і печиво на обід, – розповідає Юлія Крістіан. – Спалень, як і обов’язкової тихої години, немає. Якщо малюк втомився, йому постелять в ігровій на підлозі. Тут не заведено кутати дітей: вони ходять в курточках нарозхрист, без шкарпеток і т. п. Також тут спокійно ставляться до хвороб: невисока температура, соплі й кашель зовсім не привід прогулювати садок. На подібні симптоми тут ніхто не звертає уваги”.

НІМЕЧЧИНА: УСІ ВІКОВІ ГРУПИ

Історично так склалося, що садки Східної і Західної Німеччини відрізняються. На сході набагато більше державних садів : там збереглася база від радянських часів. Причому вони абсолютно безкоштовні. Як правило, в групі близько 10-12 різновікових дітей і два вихователі. Тут прийнято, щоб старші діти допомагали молодшим – вважається, що так вони краще розвиваються. До речі, їх тут зовсім не вчать: дають можливість насолодитися дитинством.

Німеччина

“На перший погляд, в групах панує повна анархія, – розповідає мешканка Берліна Марія Кузнєцова. – Діти збираються в “ранкове коло”, розмовляють з вихователем, а далі – ніяких занять формату” сіли всі дружно за стіл і всі разом ліпимо грибочки”.

Дорослі кличуть до столу то одну, то іншу дитину, малюють з нею, ліплять і так далі. На вулиці грають всі разом, ніяких окремих зон для кожної групи не передбачено.. Часто їздять на екскурсії, і не тільки в парк і музеї, а й в різні інші місця: в лікарню, на роботу до мами, в пральню, на пожежну станцію і т. д.

Їдальня тут не передбачена: діти розкладають столики і потім самі прибирають за собою. Гаряча їжа тільки в обід. Іноді садки годують фруктами та полудником, іноді просять приносити сніданок з собою. Якщо у дитини алергія або специфічні смаки, то дозволяють приносити їжу з дому і віддавати вихователям – її в обід приготують. Спальні теж немає: після обіду дітей укладають на матраци, а не на ліжка. Спати в тиху годину необов’язково: досить тихо полежати під казку, а потім можна вставати і тихенько грати в сусідній кімнаті”.

КИТАЙ: САДКИ БЕЗ СТІН І В ОНЛАЙНІ

Тут є і державні, і приватні садочки, і вони дуже відрізняються один від одного. Якщо перші схожі на українські, то у других реалізований європейський підхід. Державний садок коштує близько 300 юанів (1200 грн) в місяць, приватний – близько 1500 юанів (6000 грн).

“Діти в садках постійно кудись ходять і щось роблять, – розповідає мешканка Пекіна Юлія Смаль. – У Китаї це називається “соціальною активністю”. Наприклад, можуть організовано на шкільному автобусі поїхати купувати продукти. Є навіть спеціальні магазини, де діти навчаються це робити. Можуть поїхати в гості в інший садок, пограти разом, а через тиждень – чекають візит у відповідь. Цікава особливість – дитсадкові будівлі: вони являють собою систему відкритих галерей, з дахом і поручнями, але стіни тут не передбачені. Діти постійно як на вулиці, при будь-якій температурі”.

Відкрито садки до 16:00, при тому що основна частина батьків працює до 21:00. Після цього часу можна залишати дитину в спеціальних вечірніх школах, але зазвичай дітей забирають бабусі і дідусі.

Китай

Сидіти в групі не прийнято: дітвора розбрідається по території і займається чим хоче. Одні приносять з собою ролики або велосипеди і катаються по всьому садку. Інші – малюють або ліплять. Садок охороняється, тому така свобода безпечна. До слова, у кожного садка є сайт, на якому вихователі постять фотографії та відео, чим займаються діти. Всі разом збираються тільки на уроках. Каліграфії, англійської, математики та читання вчать навіть найменших. Діти сплять на ліжечках, але вони такого дизайну, що складаються одна на одну пірамідкою, і на час сну їх розкладають. У ясельній групі 14 дітей, за ними стежать 3-4 людини: викладачі і нянечки.

ІСЛАНДІЯ : ОБОВ’ЯЗКОВИЙ “ВУСАТИЙ НЯНЬ”

В Ісландії з народжуваністю все в порядку, дитсадки заповнені на 100%, тому майбутнім батькам рекомендують записувати дитину ще під час вагітності. На сайті міських послуг можна залишити запит, в якому, крім інформації про малюка, необхідно вказати три бажаних дитсадки (орієнтир – близькість до будинку). Подаючи заявку, також вказують кількість можливих годин, які дитина буде проводити в саду – від цього залежить вартість. “Ми оплачуємо 7 годин на день. Це 25 тисяч крон (6100 грн) в місяць, – розповідає житель Рейк’явіка Костянтин Строгіно. – 15 тисяч з них – плата за час, 10 тисяч – за харчування. Для багатодітних сімей, одиноких матерів, студентів та інвалідів існують знижки”.

Ісландія

Ісландія

У дитсадку все дуже скромно і утилітарно. Групи часто об’єднують, особливо взимку, коли багато дітей хворіє. Вони розміщені в трьох однакових за величиною залах і з’єднані загальним коридором. У залах діти їдять, сплять і грають. Їдять всі за одним столом, сплять на матрацах. Ліжок і постільної білизни немає: тільки подушечки і пледи. “До нижньої білизни не роздягають: сплять, у чому грали, але якщо одяг забруднився, переодягають в чистий. Спати не примушують. Якщо з поведінки дитини ясно, що вона не засне, її просто відводять в іншу кімнату. Що мені сподобалося, так це можливість провести з дочкою в саду весь час в перші дні адаптації. Я міг посидіти в кімнаті відпочинку, почитати газети, випити кави або просто бути поруч. Знаючи, що Єва погано засинає, мені дозволили укласти її самому. Я ходив з нею, поки вона не звикла, – згадує Костянтин. – ще одна цікава деталь: в кожному саду обов’язково повинен бути хоча б один чоловік-вихователь. Восени у нас був один молодий “вусатий нянь”, який, крім усього іншого, ще й грав дітям на гітарі. Коли він пішов в інший дитячий сад, на його місце відразу знайшли іншого чоловіка, теж з гітарою”.

Ісландія

ПІВДЕННА КОРЕЯ: МІНІ – САДКИ БУКВАЛЬНО НА КОЖНОМУ КРОЦІ

Великих дитсадків тут немає принципово. Зате дуже багато маленьких, приватних, розташованих в пішій доступності від будинку. Іноді через кожні 50-100 метрів є садок! Як правило, вони займають 1-2 квартири на першому поверсі, також їм виділяють невелику територію для прогулянок.

Ірина Грачова з Кореї, у якої онука ходила в такий сад, розповіла: “Повсюдно в садках – теплі підлоги. Сплять на матрацах, які після сну згортають. Дітей беруть зовсім маленькими, з шести місяців. Для них – своя кімната, у яку не пускають старших дітей. У групі, як правило, не більше чотирьох. Зазвичай найменшим, їжу приносить мама, а старшим діткам готує кухар. На кожну дитину заводять окремий альбом, куди вихователь записує кожен його крок: у скільки прокинулася, що поїла тощо. Протягом дня вихователі надсилають мамі фото і відео на телефон, щоб вона знала, як дитина себе почуває в садочку. Також кожному видають особисті рюкзак, в який батьки складають змінний одяг, памперси, улюблені іграшки. старші діти часто вибираються в “тури”: ходять в магазини, бібліотеки, музеї. Персонал тут дуже грамотний, і малюки буквально за пару тижнів звикають до нового розпорядку життя. Некорейських мам вражає, що діти тут взагалі ніколи не плачуть: вихователі вміють їх займати, розважати, тому вони дуже швидко звикають до саду і ходять туди з задоволенням”.

Південна Корея

Ціна для ясельної групи невисока: перший внесок – близько 100 доларів (2900 грн), дитину проводять по якихось реєстрах і все – інші послуги безкоштовні. Річ у тім, що дитячу допомогу, яку виплачує держава, після того як дитина йде в садок, перераховують безпосередньо туди. У старших групах платять тільки за харчування.

Джерело: ukr.media

, , , переглядів: 1 367

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *