Еріх Фромм: Нещасна доля людей – наслідок не зробленого ними вибору

16.11.2017

Еріх Фромм: Нещасна доля людей – наслідок не зробленого ними вибору

Цитати Еріха Фромма
Пропонуємо вам 29 цитат видатного німецького філософа і психолога Еріха Фромма. Цитат, що дарують життя, цитат, які відповідають на найтривожніші запитання людини. Його думки нікого не залишать байдужими.

1. Головне життєве завдання людини – дати життя самому собі, стати тим, ким він є потенційно. Найважливіший плід його зусиль – його власна особистість.

2. Ми не повинні нікому нічого пояснювати, поки наші дії не роблять боляче комусь. Нехай судять по ваших вчинках, і по них – про ваші справжні наміри, але знайте, що вільна людина повинна пояснювати щось лише самій собі – своєму розуму і свідомості – і тим не багатьом, у яких є право вимагати ці пояснення.

3. Якщо я люблю, я турбуюсь, тобто я активно беру участь у розвитку і щасті іншої людини, я не глядач.

4. Мета людини – бути самою собою, а умова досягнення цієї мети – бути людиною для себе. Не самозречення, не себелюбство, а любов до себе; не відмова від індивідуального, – а утвердження свого власного людського я: ось справжні вищі цінності гуманістичної етики.

5. У житті немає іншого сенсу, крім того, який людина надає йому, розкриваючи свої сили, живучи плідно.

6. Якщо людина може жити не в примусі, не автоматично, а спонтанно, то вона усвідомлює себе як активну творчу особистість і розуміє, що у житті є лише один сенс – саме життя.

7. Щастя – не якийсь божий дар, а досягнення, якого людина набуває своєю внутрішньою працею.

8. Для людини все важливо, за винятком її власного життя і мистецтва жити. Вона існує для чого завгодно, але тільки не для самої себе.

Цитати Еріха Фромма

9. Ранима людина не в силах утриматися від глибокого смутку з приводу невідворотних трагедій життя. І радість, і смуток – неминучі переживання чутливої, сповної життя людини.

10. Нещасна доля багатьох людей – наслідок не зробленого ними вибору. Вони ні живі, ні мертві. Життя виявляється тягарем, безцінним заняттям, а справи – лише засобом захисту від мук буття в царстві тіней.

11. Поняття «бути живим» – це поняття не статичне, а динамічне. Існування – це те саме, що і розкриття специфічних сил організму. Актуалізація потенційних сил – це вроджена властивість всіх організмів. Тому розкриття потенціалів людини відповідно до законів її природи слід розглядати як мету людського життя.

12. Співчуття і переживання передбачає, що я переживаю в собі те, що пережито іншою людиною, і, отже, в цьому переживанні вона і я – одне ціле. Всі знання про іншу людину дійсні настільки, наскільки вони опираються на моє переживання того, що переживає вона.

13. Я впевнений, що ніхто не може «врятувати» свого ближнього, зробивши за нього вибір. Все, чим може допомогти одна людина іншій – це розкрити перед нею правдиво і з любов’ю, але без сентиментів і ілюзій, існування альтернативи.

14. Життя ставить перед людиною парадоксальну задачу: з одного боку реалізувати свою індивідуальність, а з іншого – перевершити її і прийти до переживання універсальності. Тільки всебічного розвитку особистість може піднятися над своїм Я.

15. Якщо дитяча любов виходить з принципу: «Я люблю, тому що мене люблять», то зріла любов виходить з принципу: «Мене люблять, тому що я люблю». Незріла любов волає: «Я люблю тебе, тому що я потребую тебе!». Зріла любов міркує: «Я потребую тебе, тому що я люблю тебе».

16. Божевільне кохання один до одного – не доказ сили любові, а лише свідчення безмірної  самотності.

17. Якщо людина відчуває любов за принципом “володіння власністю”, то це означає, що вона прагне позбавити об’єкт своєї «любові» свободи і тримати його під контролем. Така любов не дарує життя, а пригнічує, губить, душить, вбиває людину.

18. Більшість людей впевнені, що любов залежить від об’єкта, а не від власної спроможності любити. Вони навіть переконані, що, раз вони не люблять нікого, крім однієї єдиної людини, це доводить силу їхнього кохання. Тут проявляється обман – установка на об’єкт. Це схоже на стан людини, яка хоче малювати, але замість того щоб вчитися живопису, твердить, що вона просто повинна знайти достойну натуру: коли це трапиться, вона буде малювати чудово, причому станеться це само собою. Але якщо я дійсно люблю якусь людину, я люблю всіх людей, я люблю світ, я люблю життя. Якщо я можу сказати комусь «я люблю тебе», я повинен бути здатний сказати «я люблю в тобі все», «я люблю завдяки тобі весь світ, я люблю в тобі самого себе».

19. Характер дитини – це зліпок з характеру батьків, він розвивається у відповідь на їх характер.

20. Якщо людина здатна повноцінно любити, то вона любить і себе; якщо вона здатна любити тільки інших, вона не може любити взагалі.

21. Прийнято вважати, що закоханість – це вже вершина любові, в той час як насправді – це початок і тільки можливість отримання любові. Прийнято вважати, що це результат таємничого  потягу двох людей один до одного, якась подія, що відбувається сама собою. Так, самотність і сексуальні бажання роблять закоханість легкою справою, і тут немає нічого таємничого, але це той успіх, який так само швидко йде, як і прийшов. Випадково коханими не стають; твоя власна здатність любити викликає любов так само, як і зацікавленість робить людину цікавою.

Цитати Еріха Фромма

22. Людина, яка не може створювати, хоче руйнувати.

23. Як не дивно, але вміння бути одному є умовою здатності любити.

24. Наскільки важливо уникати порожніх розмов, настільки ж важливо уникати поганого товариства. Під «поганим товариством» я розумію не тільки порочних людей – їх товариства слід уникати тому, що їх вплив гнітючий і згубний. Я маю на увазі також товариство «зомбі», чия душа мертва, хоча тіло ніби живе; людей з порожніми думками і словами, людей, які не розмовляють, а базікають, не думають, а висловлюють різні думки.

25. В коханій людині треба знаходити себе, а не втрачати себе в ній.

26. Якби речі могли розмовляти, то на питання «Хто ти?» Друкарська машинка відповіла б: «Я – друкарська машинка», автомобіль сказав би: «Я – автомобіль» або більш конкретно: Я – «форд» або «бюїк» , або «кадилак». Якщо ж ви питаєте в людини, хто ти, вона відповідає: «Я – фабрикант», «Я – службовець», «Я – лікар» або «Я – одружений чоловік» або «Я – батько двох дітей», і її відповідь буде означати майже те ж саме, що означала би відповідь речей, які говорять.

27. Інші люди не розуміють нашої поведінки – то й що? Їх бажання, щоб ми робили тільки так, як вони розуміють, це спроба диктувати нам. Якщо це означає бути «асоціальним» або «нераціональним» в їхніх очах, нехай. Найбільше їх ображає наша свобода і наша сміливість бути самими собою.

28. Наша моральна проблема – це байдужість людини до самої себе.

29. Людина є центр і мета свого життя. Розвиток своєї особистості, реалізація всього внутрішнього потенціалу – це найвища мета, яка просто не може змінюватися або залежати від інших, нібито вищих цілей.

Джерело: econet.ru

, , , переглядів: 83

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *