Лікар від Бога Оксана Лозова

29.09.2017

Лікар від Бога Оксана Лозова

З першого погляду, дивлячись на цю тендітну жінку, навіть не спаде на думку, що в дитинстві вона мала неспокійний характер. А ще в її родині завжди панували патріотичні настрої, які в майбутньому вплинули і на виховання її власних дітей. Та й сама вона згодом частину свого дорогоцінного часу віддасть для заняття політичною діяльністю й вирішенням актуальних питань для мешканців області. Оксана Василівна ЛОЗОВА — голова Рівненської територіальної партійної організації Радикальної партії Олега Ляшка, професіонал своєї справи, лікар від Бога, чиє покликання рятувати життя її маленьких пацієнтів.

Оксана Лозова

Кажуть, що кожна людина починається з дитинства. Давайте пригадаємо, де минули ваші юні роки і якою ви в той час були.

Моє дитинство було звичайним, як у всіх дітей. Минуло воно у селі Радиславка Рівненського району. Мене доглядали бабуся та дідусь, думаю, їм не завжди було зі мною просто.

А чому так? Ви любили побешкетувати?

Я була норовливою дитиною, яка любила завжди пізнавати щось нове. Бабусі та дідусеві часто доводилося непокоїтися за мене, адже я обожнювала подорожувати: виходила за хутір у поле, а їм доводилося замість заняття господарством шукати мене. Ще в той час я прагнула відчувати себе вільною та просто обожнювала милуватися природою, що мене оточувала…

Оксана Лозова

Є якийсь цікавий випадок, який з вами трапився у дитинстві, про який ви могли б розказати?

Пригадую, що у нас був собака, якого я любила і трошки побоювалася. Одного разу, коли мені було роки чотири, наш пес схопив мене за пальто та затягнув у будку. В той момент я абсолютно не злякалася, сприймала все це як забавку. А ось мої дідусь та бабуся злякалися не на жарт. Приємні спогади мого дитинства — коли школяркою їздила на конях на тік. Мене часто називали шибеницею, нерідко бачили з синцями, але це не заважало бути в школі старанною та здібною ученицею.

Оксана Лозова

До речі, як ви навчалися у школі? “Шибениці” вдавалося отримувати хороші оцінки?

У школі я була чемною дівчинкою. Закінчила навчання із золотою медаллю. Озираючись назад, я дуже вдячна своєму батькові, який наполягав на тому, щоб я вивчала іноземні мови. Звісно, тоді я цього не розуміла й сердилася за те, що змушував мене читати книги англійською, але в майбутньому ці знання мені дуже згодилися. Пам’ятаю, як тато змушував мене не просто читати та перекладати книгу “Портрет Доріана Грея” (адаптований текст), а й начитувати текст на диктофон, щоб він був впевнений у тому, що я не обманювала, що працювала.

Ви сказали, що знання англійської вам знадобилися в майбутньому. Коли саме?

Мені випала можливість поїхати на стажування до США, і якби не знання мови, то я відчувала б себе там зовсім інакше. А так це дозволило мені вдосконалити свої знання та вміння і перейняти передовий досвід.

Як ви обирали свою професію і що вплинуло на ваш вибір?

Я не бачила себе в іншій іпостасі, ніж лікар. Я народилася в сім’ї лікарів, батьки багато працювали, і я часто була в них на роботі: робила уроки, гралася, а бувало й таке, що ночувала в лікарні. Ще тоді зрозуміла — моє майбутнє в медицині. Єдине, батьки, особливо мама, мене відмовляли від педіатрії, але я дуже любила і люблю дітей, через те вибрала саме цю галузь. Завершивши навчання у Київському університеті ім. Богомольця, я прийшла на роботу з моменту відкриття Рівненської обласної дитячої лікарні.

Оксана Лозова

Не шкодуєте, що стали лікарем, адже це дуже відповідальна професія?

Дуже важливо для людини обрати спеціальність, яка їй до душі, щоб робота приносила задоволення. Одного разу чоловік мені сказав: “Я працюю для того, щоб ти мала задоволення працювати”. І в цьому дійсно щось є! Медицина — це та сфера, в яку дійсно треба йти тільки за покликанням. Хочу сказати, що мені самій іноді страшно, але цьогоріч буде 29 років, як я тут працюю, і хочу сказати, що не уявляю себе в іншій професії. З дітьми працювати важко, адже вони часто не можуть розповісти та пояснити, що саме їх турбує. Але в той же час вони надзвичайно вдячні, якщо ти ставишся до них з добром та любов’ю. У відділенні педіатрії №2, яке я очолюю, лікуються діти з хронічними захворюваннями. Тому вони приходять до нас лікуватися неодноразово і ми до них звикаємо, і вони так само до нас. Тому дітки стають нам рідними, і їхні батьки також.

Оксана Лозова

 Як вам вдалося виховати двох прекрасних синів, коли професія займала значну, а то і найбільшу частину вашого часу? Хто допомагав?

Не буду приховувати, що було справді важко, але надзвичайно приємно, що поряд були люди, які підтримували та допомагали. Старшого сина нам допомагали виховувати батьки, а за меншим доглядала тьотя Маша. Вона заклала в ньому чесність, доброту, щирість. Пригадую, як у класі третьому-четвертому, коли Андрій повертався зі школи, за ним позаду йшла тьотя Маша. Ми казали, що він вже самостійний і може сам прийти зі школи, на що вона віджартовувалася, що не йшла за ним навмисно, а просто проходила повз.

Ви хотіли, щоб ваші сини також стали лікарями, продовжували вашу справу? Не примушували їх йти таким шляхом?

Мені було трошечки сумно, коли мої діти не захотіли стати лікарями. Але коли молодший син спитав, чи ми будемо змушувати їх обирати цей шлях, то я з упевненістю відповіла: “Вибирайте те, що вам до душі”. Адже переконана, що робота повинна бути в радість і приносити задоволення. Особливо коли мова йде про професію лікаря.

Оксана Лозова

А як вийшло, що ви прийшли в політику? Колись думали, що життя складеться саме так?

Хоча раніше активно політикою не займалась, патріотичні настрої у нашій сім’ї панували завжди. З покійним батьком ще за радянських часів багато говорили про Україну — він мріяв, що наша держава стане незалежною, багато читав, добре знав історію, для нього святими були українська мова, українська церква… Напевно, патріотичний неспокій передається у нашій сім’ї генетично. Пригадую, син включився у протестні рухи у віці 14 років. Певно, судилося нам долею — не бути байдужими до будівництва Української держави.

Але все-таки можна сказати, що саме ваш син привів вас у велику політику?

Кажуть, що діти наслідують приклад батьків, а у нас — вийшло навпаки. Спочатку у велику політику включився Андрій, а потім і я зрозуміла, що не можу стояти осторонь. Згодом все частіше почала допомагати сину, а потім зрозуміла, що маю можливість свій професійний досвід і людські контакти, напрацьовані за життя, використовувати на благо України.

Оксана Лозова

Як вдається поєднувати професію лікаря та політичні обов’язки?

Наприкінці 2014 року партійці запропонували мені очолити Рівненську територіальну організацію Радикальної партії Олега Ляшка. Делегати обрали мене на альтернативній основі — відчула і довіру, і величезну відповідальність. Звісно ж, важко поєднувати одне та інше, але я ні про що не шкодую. Знаю, що мушу все поєднувати, тому часто в мене відкривається друге, а то і третє дихання.

Оксана Лозова

 

Як тендітній жінці вдається впоратися з посадою голови Рівненської територіальної організації Радикальної партії Олега Ляшка?

Завдячуючи тому, що у нашій команді працюють люди, які справді хочуть зробити щось на благо нашої Рівненщини та України, то з цими людьми легко працювати. Мені приємно, що в нашій команді ми маємо спільні прагнення та ідеали, і тільки одна-дві людини з усієї обласної організації у нас під сумнівом. Думаю, жодна інша політична сила не може про таке заявити. Команда Радикальної партії на Рівненщині випробувана часом, і ми всі разом віримо, що згодом українці житимуть у сильній державі, яку поважатимуть і, там де треба, боятимуться.

                                                   10 бліц-запитань для Оксани Лозової

          1. Що ви найбільше цінуєте в людях? — Чесність
          2. Як можете охарактеризувати себе у дитинстві? — Шибениця
          3. Добре навчалися в школі? — На відмінно. Закінчила школу з золотою медаллю
          4. Що вирізняє вашу професію серед інших? — Любов до людей
          5. Чи важко працювати дитячим лікарем? — Це важка, але благодатна професія
          6. Яка ваша найбільша в житті радість? — Онук
          7. Завдяки чому чи кому ви потрапили у політику? — Завдяки синові
          8. Якби вам потрібно було пожертвувати професією чи політикою, яким був би ваш вибір? — Я нічим би не пожертвувала
          9. Яку реформу ви вважаєте найголовнішою для реалізації на Рівненщині? — Медичну. Адже переконана, що медицина повинна працювати для людей, а не проти них
          10. Що нині найбільше потрібно державі Україна? — Довгоочікуваний мир
, , , переглядів: 629

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *