Мама, яка жертвує своїм життям заради дітей – не свята жінка, а монстр

31.07.2017

Мама, яка жертвує своїм життям заради дітей – не свята жінка, а монстр

 

Материнська любов — безумовна, тобто любов, без жодних умов. Та чи є любов безумовна – синонімом Жертовна?! Психолог та засновниця і керівник у Школі розвитку жіночності “Дакіні” Ольга Савчин  з Івано – Франківська, висловила власну думку з приводу материнської жертовності у своєму профілі в Фейсбук.

Материнська любов

Мама, яка жертвує своїм життям заради дітей – це не свята жінка, а монстр, який потім цих же дітей і вижирає зсередини, присмачуючи соусом любові.
Страшно? Ще й як!!! Жахливо? Так! Жорстоко? Дуже. Так і має бути. Це дуже в дусі Дакіні – налякати до смерті, щоб не повадно було. Щоб прокинутись нарешті і перестати грати в гру, яка з покоління в покоління вбиває життя тоді, коли воно насправді мало би лише починатись. Наші мами з нами так грались, і тепер ми так граємось з нашими дітьми – отримала освіту, вийшла заміж, народила дітей, захворіла і померла. А оті 40 років, що між дітьми і смертю – вони де???? Вони про що????? А то все жертва… то все заради дітей… непрочитані книги, ненаписані книги, не намальовані картини, не проведені тренінги, не відвідані країни, не врятовані береги річок, не зупинене домашнє насильство, не покращені умови дітей-сиріт, не.. не… не… можете скласти свій особистий список, перечитати і піти вити на місяць. Щоб весь той біль зсередини випустити. А потім вернутись в життя і почати Жити. Своє життя. Щоб дітям не довелось тягнути на собі ваші нещастя, ваші невирішені питання, ваші незавершені справи, ваші нездійснені мрії…
Кожне покоління, яке приходить в рід, має взяти все найкраще як базу і піти вперед. Навчитись проявляти більше Любові, Добра, Творчості, Мудрості… Так відбувається Еволюція. Всі задачі, які не вирішились в попередньому поколінні, автоматично перекладаються на дітей. Діти з любові приймають естафету і з усім цим “подарунком” від люблячих предків намагаються жити далі. Хочеться щасливо, виходить… самі знаєте як. По суті, якщо ви – не змогли побудувати гармонійних стосунків з коханим (а дуже хотілось), не виглядаєте так, щоб сама собою любувалась в дзеркалі (і страждаєте від цього), не змогли знайти улюблене заняття і ним заробляти собі на життя (а щодня ходите на ненависну роботу чи сидете ненависно в хаті) – і при цьому говорите: головне – дитина, її треба і туди, і сюди, і в купу гуртків, і на сцену, і відмінницею, і красунею…- а я… таке… я ж мама… мені головне щастя дитини… Насправді, знаєте на що це схоже? На стару відьму, яка годувала Івасика на повну, щоб потім спекти і з,їсти. Це не про Любов. Насправді це виглядає так: я – лінуюсь, боюсь, не хочу займатись всім тим, заради чого, по суті, і втілилась на Землі. Я не знаю, як вирішити ці питання, тому я їх благополучно спихую тобі, моя дитинко. І тепер ти маєш: щасливо вийти заміж, виступити на сцені, стати лікарем, заробити багато грошей, бути успішною і красивою. Ти зобов,язана це робити! Бо я ж пожертвувала своїм життям заради тебе! (А ще я так страждала, коли тебе народжувала – то фігня, що я жодної книги про пологи не прочитала, не готувала тіло, почуття, розум, прийшла в роддом повною дурепою… а ще я так страждала, коли годувала тебе груддю, а ще я так тяжко працювала, бо чоловік алкоголік і нероба, а ще я відмовилась від кар,єри… і т.д. по списку) Тепер ти мені, любиме моє дитя, до смерті винне. І мені начхати, що ти не хочеш бути медиком, а мрієш малювати, що ти не хочеш заміж в 20, і в 30, а хочеш подорожувати по світу і досліджувати життя якихось комах, мені начхати на те, що ти – нещаслива! Я ж теж страждала. А ще, знаєте, така мама ніколи не буде задоволена тим, як діти втілюють її мрії – це ж бо її мрії! Хто краще за неї міг би з цим справитись??? А як справитись з болем, з горем, з розчаруванням, що це не вона стоїть на сцені, не вона така гарна, розумна, і молода, і сексуальна, і не її прізвище на обложці книги… Такі мами, не справившись із своїм життям, використовують своїх дітей як аватари для здійснення своїх мрій. Влізли в мозок, в серце, в тіло – і давай розказувати, як то сі робит.
А дитина… а що вона? Або воює все життя з такою мамою (татів це теж стосується), або віддає себе на поталу. А до свого життя, до своїх мрій так і не добирається. не встигає((((( А Щастя то живе лише на шляху своєї Душі….
P.S. Я це написала не для того, щоб засуджувати наших мамів. Абсолютно ні. Вони зробили все, що могли. І величезна вдяка їм і уклін. Я це написала для молодих, сильних, енергійних, творчих жінок, які сприйняли смертоносний вірус як істину, як модель правильного, праведного життя для жінки-матері, і намагаються себе туди втиснути, обрубуючи собі цілі шматки свого Тіла-Душі… Я хочу, щоб до всіх красунь дійшло – жертва заради когось – це не духовний подвиг! Це злочин, спочатку проти себе, а потім проти тих, кого ми любимо найбільше в світі, заради кого готові віддати життя. Єдиний спосіб зробити свою дитину щасливою – стати щасливій самій! Ваша дитина вчиться у вас, як жити в любові, щасті, достатку, самореалізації, творчості. Просто живучи поряд і дивлячись, як ви щодня спілкуєтесь з коханим, з своїми батьками, друзями, в якому настрої повертаєтесь з роботи – з палаючими від щастя і натхнення очима, чи стогнете, як ви втомились, як ненавидите свою роботу, шефа, колегу, яке життя срака, і коли вже нарешті…. (настане п,ятниця, буде зарплата, зміниться президент…), якими очима дивитесь на себе в дзеркало, як часто просто дурачитесь і регочете з своїм малям, а не постійно повчаєте, критикуєте, наказуєте і ламаєте… Так день за днем ви створюєте світ для своєї дитини…
 Щаслива мама – щаслива дитина. І Ніколи не пізно почати. Як написав Бах – як знати, що моя місія на Землі закінчилась? -Доки ти живий, доти вона ще не закінчилась)))) Складіть свій список нездійсненних мрій. І почніть їх втілювати. День за днем. Для себе коханої. А по факту – для всього світу. Прекрасної Вам подорожі до себе справжньої!”

Дана стаття викликала жваве обговорення на сторінці авторки:

КоментаріКоментарі

А що думаєте Ви ?

, , , переглядів: 369

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *