Найбільша сміливість у житті людини – бути собою

19.10.2017

Найбільша помилка в житті людства – це носити чужі маски. Бути схожими на тих, кого ми вважаємо своїм кумиром, грати по життю чужі нам ролі.

Це величезна помилка в житті людини, яка просто живе чужим життям, підкоряючись законам суспільства.

бути собою
Багато хто не знає, які вони насправді. Ми так довго прикидалися. Так довго носили маски і виконували ролі Каті Татаринової з «Двох капітанів» або Уми Турман з фільму «Вбити Білла». Хвилювались про те, що про нас подумають. Підлаштовувалися. Здавалися в полон. Викидали білі прапори. Втискувалися в чужі штани і плащі. Намагалися виправдати чиїсь очікування. Згодом усвідомили, що маски приросли намертво, а хто за ними – незрозуміло.
Відразу після закінчення інституту я дуже захопилася вальдорфською педагогікою. Скуповувала книги Рудольфа Штайнера і спостерігала за заняттями в єдиному вальдорфському дитячому садку. Найбільше мене вразив урок живопису, де дітям не нав’язували, що вода виключно блакитна, пісок – жовтий, а листя – зелене. Що сніговик – це три кола, а качка – овал і коло, з’єднані прямокутником. Кожен передавав усе так, як бачив і відчував.

Один хлопчик зобразив великою червоною плямою корову, що пасеться на лузі, а його сусід по парті синіми карлючками – свою сім’ю на прогулянці в зоопарку. Вихователька їх похвалила і дбайливо розвісила роботи.
Якась семирічна дівчинка запитала у мами, чим та займається на роботі.
– Вчу людей малювання.
Дочка розгубилася:
– Ти хочеш сказати, що люди забули, як це робиться?
Оскар Уайльд якось сказав: «Будь собою, всі інші ролі вже зайняті».
Особисто я довгий час намагалася бути хорошою, ввічливою, ненав’язливою, хоча насправді обожнюю заговорювати з незнайомими людьми в ліфті. Можу звернутися з питанням: «А що у вас сьогодні на вечерю?» Або «А ви знаєте, що до Нового року залишилося 88 днів?» Мій чоловік від незручності втискається в стіну і вдає, що зі мною не знайомий. З «зацікавленим» видом читає щось на телефоні і натужно кашляє.
Я ж в такі хвилини справжнісінька: і коли одягаюсь восени папугою в червоні колготи, жовте пальто і синій шарф, і коли дружу з усіма покоївками в готелі, і коли розгулюю по місту босоніж.

 

бути собою

Моя знайома з якоюсь маніакальністю стежила за своєю мовою і манерами. Висловлювалася серйозними літературними фразами, як вихованка якогось інституту шляхетних дівчат на уроці етикету.
По-перше, культуру мовлення прищеплювала мама – вчителька української мови, а по-друге, постійно виправляв чоловік – викладач мови в національному університеті ім. Карпенка-Карого. Згодом їй все набридло, з чоловіком розлучилася і перестала добирати слова. Деякі навіть почули на свою адресу: «Ідіть в дупу, панове».

 

бути собою
Бути собою – це подвиг. Це означає дозволити собі думати, як думається, а не як правильно. Сміливо стверджувати, що «король голий». Жити за велінням свого серця, а не тітки Свєти, малювати своє сонце, а не Пікассо і озвучувати свої думки, а не свого кумира.
Адже недарма казав один філософ: «Справа не в тому, щоб поміняти один нашийник на інший, а в тому, щоб перестати бути собакою».

Джерело: lady21vek.com

, , , переглядів: 3 006

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *