Як подолати постійну тривогу за дітей. ТОП-5 порад

14.10.2017

Як подолати постійну тривогу за дітей. ТОП-5 порад

 

Тривожні батьки

Батькам властиво прагнути захистити свою дитину від труднощів. Мозок при цьому уявляє найгірше, що може трапитися. Як не дивно, ми схильні думати, що, турбуючись про ситуацію, ми тримаємо її під контролем. Але занепокоєння про майбутнє актуалізує страхи.
• «У минулому році в сина були погані оцінки в школі. У цьому році він, напевно, зовсім скотиться».
• «Мені ніколи не подобалися його компанії. Хто знає, з ким він може зв’язатися».
• «На доньку очікує важкий рік в університеті. Не знаю, чи впорається вона з таким навантаженням».
• «Мій син постійно мені бреше. Він нагадує мені мого нетямущого брата, який нічого не досяг у житті. Невже мій син виросте таким самим?»

Не дивно, що від цього наше занепокоєння багаторазово зростає. Поки ми не навчимося справлятися з ним, воно буде тільки наростати й нескінченно рухатися по колу. Поки ми не навчимося відрізняти свої страхи від реальних фактів про дитину, ми не зможемо дати їй необхідне. Ми хвилюємося за дитину замість того, щоб допомагати їй. Щоб побачити дитину такою, якою вона є насправді, а не такою, якою ми хочемо її бачити, потрібно спочатку впоратися зі своєю тривогою. Зрештою, у спокійних батьків виростають спокійні діти.

Ви скажете: легко сказати, але важко зробити. Звичайно! Але зробити це необхідно.

Тривожні батьки

Як упоратися з тривогою та стати спокійнішими

Порада № 1. Визначте, що ви можете контролювати, а що – ні.
Ви здатні контролювати багато чого в житті дитини: коло її спілкування, успішність у школі й навіть харчування. Чи можете ви забезпечити дитині здорове харчування вдома? Так, вам це під силу, і ви берете за це відповідальність. Але чи можна змусити дитину їсти здорову їжу? Вам потрібно відмовитися від повного контролю над життям дитини. Це зробить вас спокійнішими, а дитину навчить бути відповідальною за свій вибір.

Порада № 2. Розрізняйте свої страхи й реальні факти.
Кращий спосіб зробити це – постійно перевіряти, чи є у ваших страхів реальні підтвердження. Звичайно, ви схвильовані, коли ваша дитина виглядає нещасною. Напишіть на папері, які факти дають вам підстави так думати (наприклад, вона часто плаче або стала замкнутою, хоча раніше була товариською). Якщо ваші побоювання підтверджуються, подумайте, що можна зробити в даній ситуації. Можливо, варто поговорити з учителем дитини. Однак перш за все вам необхідно переконатися, що ваше занепокоєння пов’язане з життям дитини, а не вашим власним. Згадайте себе в аналогічному віці: що ви відчували? Чи не викликає такі ж почуття ситуація з вашою дитиною? Іншими словами, визначте причину вашого занепокоєння. Реальні факти допоможуть вам зберігати спокій.

Порада № 3. Запитайте себе: через що ви насправді хвилюєтеся?
Один зі способів, у який дорослі справляються з більшим занепокоєнням щодо важливих для них стосунків, – це переведення уваги на дітей. Наприклад, коли у стосунках між подружжям виникають проблеми, вони акцентують свою увагу на дитині. У таких ситуаціях легше проектувати свої емоції на дитину й намагатися виправляти надумані проблеми. Однак набагато ефективніше звернути увагу на реальні причини занепокоєння – це допоможе зберегти спокій.

Порада № 4. Зосередьтеся на собі.
«Як я можу зосередитися на собі, якщо в мене троє дітей, робота й безліч обов’язків?» Але це не означає, що потрібно відмовитися від своєї відповідальності. Це означає, що ви для себе завжди повинні залишатися в пріоритеті. Якщо ви не дбаєте про себе, ви не можете піклуватися про дітей, дім й роботу. Не за все, що відбувається з вашими дітьми, ви несете відповідальність. І якщо вони бачить, що ви відповідально ставитеся до власного життя, вони вчитиметься цього у вас.

Порада № 5. Залишайтеся в теперішньому моменті.
Якщо ви зловите себе на думці «що було б, якби…», поверніться в даний момент. Подумайте, що корисно було б зробити або сказати зараз. Спробуйте виконати наступну вправу. Наприклад, якщо ви думаєте: «А якщо моя донька не складе іспит з історії?», поверніться в даний момент і запитайте себе:

• Які факти дають мені привід турбуватися про це? (Наприклад, у неї останнім часом погані оцінки з історії.)
• Моє занепокоєння засноване на фактах чи страхах? (У школі мені теж погано давалася історія, і я боюся, що та ж ситуація повториться з донькою.)
• Що може допомогти їй добре скласти іспит? (Я можу попросити інших своїх дітей пограти на вулиці, щоб дати доньці можливість підготуватися.)
• Що в цій ситуації є моєю відповідальністю, а що – не моєю? Що я можу контролювати, а що – не можу? (Я можу створити для доньки відповідні умови для підготовки до іспиту. Але позитивний результат на іспиті – це не моя відповідальність.)

Ми турбуємося про своїх дітей, тому що любимо їх і хочемо захистити від життєвих труднощів. Але намагаючись зробити неможливе, тільки підсилюємо свою тривогу. Заспокойтеся! Найкраще, що ви можете зробити – це бути поряд і підтримати у ситуаціях, які цього потребують, але аж ніяк не вирішувати ці ситуації за дитину!

Фото взято з мережі Інтернет.

Джерело:https://childdevelop.com.ua

, , , , переглядів: 126

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *