Що за жінка змогла підкорити серце Степана Бандери?

23.09.2017

Що за жінка змогла підкорити серце Степана Бандери?

 Про активну громадську позицію, політичну діяльність…Степана Бандери нам відомо чимало, та не лише нам. А от особисте життя аж ніяк не було виставлено на всебічний огляд. Хто вона – жінка, яка підкорила серце найвидатнішого прикарпатця Степана Бандери?

Бандера

Ярослава Опарівська

Початок свого родоводу Ярослава Бандера веде із села Бонарівка, що на Засянні, яке славилося своїм свідомим і грамотним українським населенням. У Бонарівці народився й виховувався батько Ярослави – Василь Опарівський (за іншим правописом – Опаровський). Це було одне з десяти сіл українського так званого «Короснянського острова», що існував серед польських населених пунктів і було осередком української просвіти: власна читальня, в якій проводили культурні заходи, самодіяльний театр, бібліотека, кооперативи, кредитна спілка – все це розвинуло село, відірване від українського материка.

Попри велику популярність провідника ОУН, заміжжя з ним означало для Ярослави Опарівської не тихе сімейне життя, а постійну боротьбу. І це жінка розуміла. Та це її не лякало. Дівчина, що виховувалася у патріотичній родині, не побоялася пов’язати своє життя із чоловіком, біля якого було найнебезпечніше Адже сама вона не була байдужою до подій, що відбуватися в країні. Політична діяльність, керування Жіночою мережею та Юнацтва ОУН, це те що наповнювало і її щоденні клопоти. До того ж, Ярослава, аби не зазнавати утисків за патріотичну діяльність батька, навчалася під прізвищем мами – Ганковська. У 1936 році закінчила жіночу гімназію імені Емілії Плятер у Сяноку. У 1936-му вступила на вищі студії до Львівської політехніки (за два роки до того у тому ж виші, на тому ж факультеті агрономії навчався і Степан Бандера – Ю.О.). Ще студенткою Ярослава Опарівська стала учасницею таємного націоналістичного руху. У 1939 році була заарештована за участь у студентських маніфестаціях. Очевидно, що активісти ОУН, які «засвітилися» ще за польських часів, не могли залишатися на теренах, що того ж року потрапили під контроль СРСР. Тому вони перебиралися до Кракова. Там Ярослава познайомилася зі Степаном, а після одруження їхнє життя проходило здебільшого в підпіллі й еміграції.

Бандера

Сім’я С. Бандери

У 1940 році в Кракові Степан Бандера організував з’їзд своїх прихильників із числа активістів ОУН, на якому проголосив себе «законним наступником» загиблого 1938 року Євгена Коновальця (на противагу іншому наступнику – Андрію Мельнику). Того ж року вони з Ярославою повінчалися – у краківській церкві Воздвиження Хреста Господнього (нині церква св. Норберта) в отця Степана Граба. Відомо, що замість гучного весілля була лише скромна безалкогольна гостина для найближчих друзів у помешканні, яке орендував для молодят «права рука» Степана в ОУН (революційній) – Микола Лебедь. Свідком під час вінчання був молодший брат Степана – Василь Бандера, а дружкою Ярослави – дружина відомого оунівця-месника Миколи Лемика – Любов Возняк-Лемик.

Через два роки, які подружжя Бандер провело на конспіративній квартирі у Кракові, провідника ОУН(р) за Акт відновлення Української держави заарештували нiмцi й ув’язнили в концтаборi «Заксенгаузен». Для Ярослави то був початок переховувань і постійного страху за життя своєї сім’ї. Вона вже народила першу дитину – доньку Наталю, з якою знайшли прихисток на Надсянні, в мами.

Коли Степан Бандера звільнився з тюрми, дочці Наталі було майже чотири роки. Наступний період життя сім’я провела у Німеччині. У Мюнхені народилося ще двоє їхніх дітей – Андрій і Леся. Жили під чужим прізвищем Попель. Молодші діти навіть не здогадувалися, ким є їхній тато – згідно з легендою, Штефан Попель був журналістом в газеті «Український самостійник».

Поки сім’я Бандер рятувалася від радянських спецслужб на Заході, в Україні замордували майже всіх членів їхніх родин ( батька, братів та сестер). Мученицька смерть спіткала і матір Ярослави Бандери – народну вчительку Юлію Опарівську. Її замордувала польська боївка у селі Петрушова Воля. Трагічна доля спіткала і брата Ярослави Бандери.
Попри велику популярність провідника ОУН, заміжжя з ним означало для Ярослави Опарівської не тихе сімейне життя, а постійну боротьбу.

Бандера

Ярослава бандера з друзями

За словами історика Ярослава Сватка, «дружина Степана Бандери, Ярослава, в період, коли Бандера потрапив у німецький концтабір «Заксенгаузен», була його єдиною зв’язковою від ОУН.

« Відповідно до німецьких правил, дружині час від часу дозволяли бачитись з ув’язненим чоловіком, і вона це використовувала. Можливо, на той час Бандера вже не мав впливу на українські реалії, але його потрібно було інформувати про те, що відбувається».

За свідченням друзів і очевидців, подружжя Бандер всупереч нелегким обставинам виховувало дітей у релігійному дусі, прищеплювали любов до спорту та звичку до дисципліни. Вони виховувалися в Пласті, були членами Спілки Української Молоді.

Ярослава Стецько згадує про родину Бандер, з якою часто проводила дозвілля:

«Дуже добра була господиня пані Слава, ну, і Провідник також. …Він їй допомагав і такий господар добрий. Він, як то кажуть, був до всього. І в кухні міг собі дати раду, і авто направити, і світло направити, і там коло патефону міг щось майструвати …Він був дуже господарний і усе вмів зробити» .

Також, попри конспірацію, Бандери (обоє виховані у сім’ях священиків) регулярно бували в церкві. Вбивця Провідника Богдан Сташинський у своїх зізнаннях згадував: коли стежив за провідником ОУН, часто бачив його стару машину біля парафіяльного храму.

Бандера

Діти С. Бандери у Венеції

Коли загинув Степан Бандера, його наймолодшій доньці Лесі було дванадцять. Вона, будучи підлітком, так написала у своєму щоденнику про смерть батька:

«Такою була воля Божа, передчасно закінчити татове життя героїчної смертю, смертю для України. І тому мусить бути воля Божа залишити нас, родину тата, без батька, щоби ми вступили в боротьбу за життя, щоби ми показали нашу спроможність жити, ми три, тата діти. Але чому ж теж якраз маму мусів трапити такий страшний удар? Чи мама не мала їх вже досить в своїм житті? Цего я не можу казати, це не є ще в моїй силі зрозуміти, хоч ідуть мої думки часто в той напрям. Але я радо вступлю в оцю боротьбу з життям, щоби його побідити».

Ярослава Бандера віку доживала в Торонто разом зі сином Андрієм. Померла тридцять років тому, проживши без чоловіка ще 18 літ. Похована в Торонто.
Джерело:http://pravda.if.ua

, , , переглядів: 245

Останні новини від OGO.ua


Один коментар
  1. Bитяг з відповіді на запит Антифашистського комітету України до СБУ України (№24/1-3044 від 27 листопада 2008 р.):
    “Як вбачається із архівних документів НКВД-МГБ-КГБ-УРСР, за 1944-1953 роки, тобто до моменту повної ліквідації націоналістичного підпілля і його озброєних формувань, учасниками ОУН-УПА в західних областях України здійснено:
    терористичних актів 4907
    диверсійних 195
    нападів та роззброєнь груп охорони
    громадського порядку 457
    нападів та підпалів колгоспів,
    радгоспів, МТС 325
    нападів на сільради і клуби 320
    озброєних пограбувань 359
    інших відповідних проявів 1126
    В результаті цих акцій було вбито або забрано в ліс бойовиками ОУН-УПА 2662 працівника радянсько-партійного автиву, 582 голови сільських Рад, 262 голови колгоспів, 446 колгоспників, 829 працівників держбезпеки, 473 працівники міліції, 1525 бійців груп охорони громадського порядку, 187 військовослужбовців, 933 службовців, 12839 інших громадян. Всього загинуло 22430 чоловік.” (Арх. спр. №372, т. 100, арк. 109-111).

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *