Дитячі вірші до Миколая

***
З нетерпінням я чекаю —
Нині свято Миколая.
Як надворі стане темно,
Він приходить потаємно.
Ще ніхто його не бачив,
Та у ліжечка дитячі
Він кладе під подушки
Подарунки і книжки.
***
Святий отче, Миколай,
Мою хату не минай!
Подаруй мені потіху
І торбину, повну сміху,
І здоров’я для родини,
Красну долю для Вкраїни.
(В. Багірова)
Вірші про Миколая для дітей 2-3 років
Від Святого Миколая
Я даруночка чекаю,
Не стулю всю нічку очі,
Бо який він знати хочу.
(М. Цибенко)
***
Через поле, через гай
Йде до діток Миколай.
У білесенькій торбинці
Він для всіх несе гостинці.
***
Все затихло надворі,
Сяють зорі угорі,
Всі чекають-виглядають
Чудотворця Миколая.
Але щось він забарився.
Може в небі заблудився?
В нього клопотів багато,
Бо заходить в кожну хату.
Все, що в нього в торбі є,
Чемним дітям роздає.
Вірші про Миколая для дітей 3-4 років
Він ходить від хати до хати,
Питається мами і тата:
Чи є у вас чемна дитина,
Дівчатко мале чи хлопчина?
Для кожного має в торбинці
Найкращі у світі гостинці.
А хто без кінця бешкетує,
Тим лиш різки дарує.
С. Майданська
***
ЙДЕ ДО ДІТОК МИКОЛАЙ
Через поле, через гай
Йде до діток Миколай.
У білесенькій торбинці
Він усім несе гостинці.
То ж бринить від щастя край —
Тут ступає Миколай.
Хоч надворі і пороша,
Сніться діткам, сни хороші.
Бо з дарунками в торбинці,
Є чудові сни-гостинці.
М. Пономаренко

Вірші про святого Миколая для дошкільнят
Святий Миколаю
Святий Миколаю,
Прийди до нас з раю,
Принеси нам дари
Кожному до пари.
Цукерки смачненькі,
булочки пухкенькі,
Книжечок багато
Читати у свято.
Марійка Підгірянка
***
Я Святого Миколая
У віконце виглядаю
Жду даруночків багато,
Бо я слухала маму і тата.
***
Мій Святенький Миколаю
Приходи скоріш,благаю.
Я до тебе помолюся
І тихенько пригорнуся.
Щастя дай моїй родині
І коханій Україні!
***
В український наш край
Йде Святий Миколай,
Через поле і ліс
Подарунки приніс.
Сняться діткам вві сні
Ті дарунки смачні,
Що залишить в кутку
В золотім чобітку.

Вірші про Миколая для дітей 6-7 років
Ішов Миколай лужком, бережком,
Святий Миколай лужком, бережком,
Від хати до хати із своїм мішком,
Ішов Миколай з червоним мішком.
Відчиняйте двері — йде Миколай,
Він благословить весь рідний наш край.
Пропаде руїна, а ненька – Україна
Буде процвітати із краю в край.
Вже у вашій хаті святий Миколай,
Поклоном, господар, його зустрічай.
В біді він розрадить і кожному порадить,
До смаку дарунки собі вибирай.
***
Свято Миколая вже прийшло до нас,
Здійснились всі мрії, Миколай у нас,
Здійснились бажання всеї дітвори,
Він приніс малятам дарунки свої.
Любий Миколаю, прошення прийми,
Будемо слухняні, будемо чесні ми.
Будем пам’ятати заповіді всі,
Хочемо ми жити в щасті і добрі.
***
На віконце хукаю,
Шибку протираю:
Чи до мене прийдеш ти,
Добрий Миколаю?
На Землі великій
Діточок багато –
Чи знайдеш ти стежечку
До моєї хати?
Я не найслухняніший
І не завжди чемний –
Може, сподіваюся
На прихід даремно…
А проте чекатиму,
Хоч і сон змагає.
Вірю, що знайдеш мене,
Добрий Миколаю.
***
Місяць засурмив в ріжок:
– Миколай йде до діток!
У мішку несе багато
Подаруночків малятам.
Для Максимка є машинка,
Для Мар’янки мандаринка,
Миколайчик для Мартусі,
Сіра мишка для Катрусі.
Вірші про Миколая для дітей 8-9 років
Я ляльок багато маю, але прошу Миколая,
Щоб приніс мені новеньку, кучеряву і гарненьку.
Я хотів би дві машини і солодкі мандарини.
Але що це? Що я бачу? Чому наш Володя плаче?
– Мені сумно, як згадаю бліду дівчинку з трамваю.
В неї дуже хворі ніжки і вона не ходить пішки.
Я не хочу ні машинок, ні солодких мандаринок.
Я прошу у Миколая:
Хай ту дівчинку знайде і на ніжки підведе.
– Я також собі згадала, як цукерки купувала…
Біля нас живе бабуся, що просити хліба мусить,
Бо не може вже ходити, і ніхто у цілім світі
Про старесеньку не дбає і нічим не помагає.
Прошу я у Миколая – хай про неї він згадає.
Все, що він мені готує, – хай бабусі подарує.
– Я у Бога завжди прошу не цукерок і не грошей,
А здоров’я мамі й тату, миру, щастя в нашу хату,
Миру, щастя всій родині, усій нашій Україні!

Вірші про Миколая прикольні
Коли у вікнах – зорі,
і всі сопуть на ліжках,
і мамі сниться море,
а доні – нова книжка
про янголят і літо,
а янголятам – мама,
хтось тихо ходить світом
із повними торбами.
Збирає сни в кишеню,
щоб вибрати гостинці:
кому – цукерок жменю,
кому – по мандаринці
і ще всього такого
натицяти під вушка,
щоб не було ні в кого
без начинки подушки.
А десь ізранку-зранку
із першим потягусем
чарівні диво-санки
чарівного дідуся
вже повезуть до хати
на самому край світі
дарунки досинати,
яких наснили діти…

