Материнство та батьківство – особливий період у житті, коли власний егоїзм хоч-не-хоч, а мусить відступити, звільнивши місце бажанням маленького створіння. Ці бажання стають сенсом життя батьків, просто таки заполонивши собою увесь мікрокосм дорослих. Недаремно український фольклор має багатющу скарбницю різних літературних текстів, в яких оспівано стосунки батьків та дітей. Щоправда, особлива увага приділена саме спілкуванню матері та дитини.
Пропонуємо Вашій увазі цікаву добірку афоризмів, прислів’їв та приказок про материнську любов, які зустрічаються у народній творчості Рівненщини.
- Птиця радіє весні, а немовля матері.
- Що є ліпше й чудовіше за материнську любов?!
- Той, хто не має діток, ніби й не жив на світі, він не може лишити по собі пам’яті.
- Шануй батьків, а не золото.
- Безбожник той, хто не шанує своїх батьків.
- Лише мати вміє водночас любити своє дитя й ненавидіти, жалувати й клясти, бажати бачити й чути, але й не дивитися та не дослухатися.
- Коли шануєш батька й матір, то й люди тебе шануватимуть.
- Материнська любов – на найбільший скарб, подарований Богом людині.
- Ніхто не приголубить так, як рідні батьки.
- Не можна пізнати в житті любові, не викохавшись у батьківській ласці й турботі.
- Прикре спілкування з ненею – то життєва драма.
- Цінуй думку батьків.
- Хороша донька – гордість батька, добрий син – розрада матері.
- Хто відрікається пам’яті про батьків, той спроможний на все.
- Дітей люблять, а онуків обожнюють.
- Добрі діти – утіха мудрих батьків.
- Дитинка – сонце ясне.
- Найвища стіна – стіна байдужості до батька й матері.
- Материнська любов гори зверне.
- Пошана до батьків – перша заповідь молодої людини.
