Більшість дітей у певному віці переживають різні страхи. Вони можуть боятися темряви, гучних звуків, незнайомих людей, лікарів або вигаданих істот. У більшості випадків це нормальна реакція психіки, яка допомагає дитині вчитися розпізнавати потенційну небезпеку та адаптуватися до навколишнього світу.
З віком багато таких страхів поступово слабшають або зникають зовсім.
Звідки беруться дитячі страхи
Причини можуть бути різними. Часто страхи виникають через активну уяву, яка ще не завжди дозволяє дитині відрізнити фантазію від реальності.
Також на появу страхів можуть впливати:
- нові життєві обставини;
- перегляд страшних фільмів або відео;
- конфлікти в родині;
- негативний досвід;
- тривожність дорослих, яку дитина відчуває й переймає.
Іноді навіть випадкова фраза або новина можуть надовго залишитися в пам’яті дитини.
Чого не варто робити батькам
Бажаючи швидко заспокоїти дитину, дорослі іноді припускаються помилок.
Не варто:
- висміювати страхи;
- говорити «не вигадуй» або «нічого боятися»;
- соромити дитину за її переживання;
- змушувати силою стикатися з тим, чого вона боїться.
Такі реакції можуть лише посилити тривогу й змусити дитину приховувати свої емоції.
Як допомогти дитині впоратися зі страхом
Насамперед важливо вислухати дитину та показати, що її почуття мають значення. Спокійна розмова допомагає знизити рівень тривоги.
Корисно також:
- разом обговорити, чого саме боїться дитина;
- пояснити ситуацію зрозумілими словами;
- підтримувати звичний режим дня;
- читати добрі історії або казки, де герої долають труднощі;
- заохочувати маленькі кроки назустріч тому, що викликає страх, без примусу.
Коли варто звернутися до фахівця
Якщо страхи не минають протягом тривалого часу, стають дуже сильними або починають заважати навчанню, сну чи спілкуванню з однолітками, варто проконсультуватися з дитячим психологом.
Своєчасна підтримка допоможе зрозуміти причину переживань і підібрати ефективні способи їх подолання.
