Неодноразово доводиться чути: «колись діти такими не були», «коли я був дитиною, таке собі не дозволяв». І тут не посперечаєшся. Немає нічого постійнішого як зміни… Та чи задумувалися ви дорослі, що саме ви і є одним із рушійних чинників цих змін. І часто аж ніяк не на краще!
А ось Вікторія Прудей (Victoria Prooday), магістр з трудотерапії в Медичній школі при університеті Торонто, яка має великий досвід роботи з дітьми, задумалась над цим питанням. Ось яких висновків вона дійшла.
Наші діти перебувають в жахливому емоційному стані!Більш того, за останні 15 років статистика психічних розладів у дітей жахає:кожна п’ята дитина має розлади психіки;поширеність синдрому дефіциту уваги зросла на 43%;поширеність підліткової депресії зросла на 37%;частота самогубств серед дітей 10-14 років зросла на 200%.
Що ще нам потрібно, щоб подивитися правді в очі?
Ні, відповідь не в поліпшенні діагностичних можливостей!
Ні, вони не народжуються такими!
Ні, це не вина школи і системи!
Так, як би боляче нам не було це визнавати, в багатьох випадках саме МИ, батьки, повинні самі допомогти своїм дітям!
В чому проблема?
Сучасні діти позбавлені основ здорового дитинства, таких як:
1.Емоційно доступні батьки.
2.Чітко окреслені межі і настанови.
3.Обов’язки.
4.Збалансоване харчування і достатній сон.
5.Рух і свіже повітря.
6.Творчі ігри, спілкування, вільне проведення часу.
Замість цього діти мають:
1.Абстрактних батьків.
2. Батьків, які дозволяють дітям все.
3.Відчуття, що їм все повинні.
4.Незбалансоване харчування і недостатній сон.
5.Сидячий домашній спосіб життя….
Нескінченну стимуляцію, технологічні забави, миттєве задоволення. Хіба можна виховати здорове покоління в таких хворих умовах? Звичайно, ні!Людську природу обдурити неможливо: без батьківського виховання не обійтися! Як ми бачимо, наслідки жахливі. За втрату нормального дитинства діти розплачуються втратою емоційного добробуту.
Що робити?
Якщо ми хочемо, щоб наші діти виросли щасливими і здоровими, нам треба прокинутися і повернутися до основ. Ще не пізно!Ось що ви повинні робити як батьки:
1.Встановлюйте обмеження і пам’ятайте, що ви – батьки дитини, а не її друзі.
2.Забезпечте дітям те, що їм потрібно, а не те, що їм хочеться. Не бійтеся відмовляти дітям, якщо їхні бажання розходяться з потребами.
3.Давайте здорову їжу.
4.Проводьте час в день на природі.
5.Щодня влаштовуйте сімейну вечерю без електроніки.
6.Грайте в настільні ігри.
7.Кожен день залучайте дитину до справ (складати білизну, прибирати іграшки, розвішувати білизну, розбирати сумки, накривати на стіл і т. д.).
8.Вкладайте дитину спати в один і той же час, не дозволяйте брати в ліжко гаджети.
9.Навчайте дітей відповідальності та незалежності. Не захищайте їх від дрібних невдач. Це вчить їх долати життєві перешкоди.
10.Не складайте і не носіть за дитини ранець, не приносьте їй в школу забуту їжу / домашню роботу, не очищайте банан для 5-річки. Навчайте їх самостійно робити все це. Навчіть терпінню і дайте можливість вільно проводити час, щоб у дитини була можливість занудьгувати і проявити свої творчі пориви.
11.Не оточуйте дитини постійними розвагами.
12.Не підсовуйте техніку як ліки від нудьги.
13. Не заохочуйте використання гаджетів за їжею, в машині, в ресторані, в магазині. Нехай мізки дитини вчаться самостійно розганяти «нудьгу».
14.Будьте емоційно доступні, вчіть дітей соціальним навичкам.
15.Не відволікайтеся на телефон, спілкуючись з дитиною.
16.Навчіть дитину справлятися зі злістю і роздратуванням.
17.Навчіть дитину вітатися, поступатися, ділитися, співчувати, поводити себе за столом і в розмові.
18. Підтримуйте емоційний зв’язок: посміхайтеся, цілуйте, лоскочучи, читайте їй, танцюйте, стрибайте і плазуйте разом!
Ми повинні змінити своїх дітей, інакше отримаємо ціле покоління на таблетках! Ще не пізно, але часу залишається все менше …
