За даними соцопитування, близько 44% українців були змушені розлучитися зі своєю сім’єю через війну. Одне з головних випробувань – відстань, кажуть фахівці.
Катерина та її чоловік Михайло були у шлюбі два роки. 25 лютого війна змусила її виїхати з Бучі. Зараз Катя у сестри в Амстердамі, а Михайло залишився в Україні.
«Не так легко, знаєте, мало того, що війна. А другий стрес – це адаптація. Дуже багато не розуміють людей цього. І виявилось, що найрідніша людина – чоловік – теж цього не зрозумів», – каже жінка.
В Амстердамі Катерина оформлювала документи переселенки, що забирало багато часу. Шукала підробіток, адже за своїм фахом – психологинею – в Нідерландах не може працювати. Там український диплом не визнають. Через місяць після переїзду стосунки почали псуватися, кожна розмова закінчувалася сваркою.
«В нього одне життя, в мене – зовсім інакше. І не було з його боку довіри. Вічно до мене якісь претензії. Розуміння не було. Я б хотіла розуміння, щоб було розуміння і підтримка», – переконує Катя.
Катерина навіть пропонувала своєму чоловікові звернутися до психолога, але він відмовився. Тож жінка зважилася на розлучення. «Я напряму сказала, кажу, знаєш, ну нам тоді потрібно, значить, завершувати стосунки», – розповідає вона.
Їхній шлюб тривав два роки, пара розлучилася. Психологи пояснюють, впоратися з емоціями під час війни, та ще й розлуки – дуже складно. «У людей такий підвищений емоційний, нервовий стан. У багатьох людей всі ті процеси, які відбуваються в душі, хочуть на когось це вилити. І починають звинувачувати партнера в тому, що це ти не так розумієш, не так відповідаєш, не так поводишся», – каже психологиня Наталя Холоденко.
Одне з найскладніших випробувань – це стосунки на відстані, кажуть фахівці. За даними соцопитування, близько 44% українців були змушені розлучитися зі своєю сім’єю через війну.
«Чоловіки, які залишаються в Україні – вони під ударом, в тому плані, що вони цікаві для вільних жінок. Немає ніяких перешкод. І жінки, які за кордоном, можуть теж до себе якусь симпатію відчути. І не тільки в цьому питання. Питання в тому, що люди починають жити однаково різним життям», – додає психологиня.
Щоб відстань не зруйнувала взаємини, психологи радять спілкуватися. Не лише на побутові теми, а згадувати найромантичніші моменти, влаштовувати суто свої челенджі.
«Я сьогодні пройду 10 тисяч кроків, а ти там присядеш 20 разів. Побажання на день, завдання на день. Щось таке вигадувати, щоб у цих стосунках були, власне, стосунки. А стосунки – це гра, дитяча гра. Тому треба погратися», – радить Наталія.
Окремо психологи виокремлюють сім’ї, де розлучення було питанням часу. І ось такий стрес, як війна, став тригером розлучення. І це, пояснюють фахівці, якраз позитивно, бо війна показала, що вам більше не по дорозі.
Джерело: https://tsn.ua/
