Після розвалу СРСР Україна стала незалежною державою. Кінець 1980-х та початок 1990-х були так званим “голодним періодом” – у магазинах був мінімум продуктів, деякі з них не купували у звичайних торгових точках, а “діставали”. А ще наші батьки заощаджували практично на всьому, на чому була можливість.
Якими методами економії користувалися наші батьки та що варто використати зараз – читайте далі.
Закупи про запас
Наші батьки завжди мали запас продуктів. І не лише тому, що із кожної зарплати щось купували. Іноді в магазині з’являвся дефіцитний товар за низькою ціною і закуповували їх відразу по кілька кілограмів.
У сучасному світі багато хто живе за іншим принципом – по дорозі з роботи вирішує, що потрібно на вечерю і забігає до супермаркету. Ще користуються доставкою.
Запаси щотижня робляться по мінімуму і в основному тих речей, які просто вдома закінчилися.
Спробуйте скласти список продуктів, які ви використовуєте протягом місяця. Туди ж додайте миючі засоби та побутову хімію. Прикиньте, що ви можете купувати у великому обсязі одразу, на які товари найчастіше бачите знижку.
Якщо у вас в домі є любителі гречки чи вівсянки, а в сусідньому супермаркеті є акція – скористайтеся та купіть із запасом на пару місяців. Такі запаси вас убережуть від покупки продуктів за завищеними цінами й в разі чого допоможуть протриматися якийсь час без походів до супермаркетів.
Покупки у фермерів, приватників та на ринках
Супермаркети – це, звичайно, добре і зручно. Але часом ціни в невеликих приватних магазинчиках та на ринку набагато нижчі.
На початку 1990-х була така практика: раз на тиждень приватний фермер привозив м’ясо із села, жінка із передмістя сир, сметану та яйця – домашні. Ще була сусідка, яка продавала зі свого городу овочі за цінами втричі нижчими.
Напевно, і зараз майже кожен має таку сусідку, яка на дачі вирощує власний урожай і готова його продати.
Також можна закуповувати продукти на сільськогосподарських ярмарках і на звичайному ринку, де можна поторгуватися з продавцем.
Економні рецепти
Котлети з капусти, плов з сокири, суп збірний з овочів, битки з курячих сердець і таке інше. Якщо є така можливість, поцікавтеся у рідних, що готували у “голодні” 1990-і й ви дізнаєтеся про масу економних і незвичайних рецептів.
Річ у тому, що на той час вигадували різноманітні страви не тільки з метою економії. Найчастіше – вигадували з тих продуктів, які були доступні у магазинах. І так, дійсно, наші мами та бабусі вміли приготувати з однієї курки одразу 4 різних страви – бульйон, паштет, порційне м’ясо, м’ясо до салату.
Освоївши такі рецепти, вам набагато простіше готувати обід для своєї сім’ї й при цьому економити. Не кажучи вже про те, що такі страви найчастіше набагато корисніші та поживніші за магазинні сосиски або готову піцу.
Ще одна хитрість – продукти практично не викидали, а намагалися використати по максимуму. Скисло молоко – йшло на оладки чи млинці. Залишилося кілька ложок каші – робили запіканку. Сир засох – ішов у макарони.
Робіть заготовки
Звичка влітку закручувати все в банки з’явилася не лише від любові до солоних огірків та малинового варення. Взимку такі огірки чи банка варення стоять у супермаркеті за божевільними цінами. Деколи дешевше купити привізний манго.
І якщо у вас є власна грядка, город, дача, дешеві овочі з ринку чи ярмарку і трохи часу – вперед. Найпростіший спосіб розрахунку закрутки різних солінь – по 1-2 літрові банки на сім’ю з трьох осіб на тиждень. Пару баночок зі смаколиками на зимові свята. І по кілька банок варення. Фрукти та овочі можна ще заморозити – взимку ви отримаєте справжній літній компот чи начинку для пирога.
Побутова хімія
Жодних 155 засобів для видалення плям і нагару на той час не було. І все, чим користувалися наші батьки, можна купити у звичайному продуктовому магазині. Це сода, оцет, суха гірчиця та господарське мило.
Рецептів використання сьогодні тисячі й всі ці засоби добре видаляють бруд, жир, нагар. Можна відмити всю кухню, весь посуд, всі поверхні.
Ремонт одягу, взуття та інших речей
Купівля зимових чобіт була практично подією й однієї пари, як правило, вистачало на кілька сезонів. Звичайно ж взуття приходило в непридатність – відвалювалася підошва, ламалися замки. І для цього існували майстерні, які є й досі.
Крім того, взуття старанно доглядали – мили, натирали воском від промокання, акуратно сушили та укладали в коробки з газетами та картоном (щоб форму не втратили) до наступного сезону.
Якщо старе пальто чи сукня набридли – його відносили кравчині для “перероблювання” і це була звичайна практика дати речам друге життя. Якщо вже зовсім одяг ставав непридатним, то його могли пустити на щось інше – зі штанів шили спідницю, зі старих джинсів модний рюкзак, а сукню перетворювали на кокетливий костюм.
Багато намагалися робити своїми руками – шили, перешивали, в’язали, вишивали. Купити готові штори було дорого, а ось купити матеріал і пошити на власний смак – у рази дешевше.
На зиму шапки та шарфи рідко купували, зазвичай в’язали їх самостійно. Або перев’язували з тих, які вже набридли, за новою модою.
Джерело: https://www.rbc.ua/
