Державний Прапор України – це один із державних символів країни. Кольори нашого прапору, символізують Київську Державу ще до хрещення Русі. З XVIII століття усі прапори Війська Запорізького вироблялися з блакитного полотнища, куди наносили жовтою фарбою хрест, зорі, постаті святих. Найбільш поширене трактування символіки – блакитне українське небо та золоті лани. З XIX – на початку ХХ століть: синій колір символізував мирне безкрайнє небо, а жовтий – стиглі пшеничні лани, як символ достатку.
У період створення Української Народної Республіки 22 березня 1918 р. Центральна Рада ухвалила Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор її символом.
13 листопада 1918 р. синьо-жовтий прапор став державним символом і Західноукраїнської Народної
Документи про створення Державного Прапору України
Республіки (ЗУНР). Його було затверджено на Прикарпатській Русі, а у 1939-му – в Карпатській Україні. Під цим прапором населення Західної України зустрічало Червону армію у вересні 1939 року.
За часів радянської влади в УРСР жовто-блакитна символіка українського прапора (як і знак тризуба) була заборонена, а будь-які її прояви та відображення переслідувалися владою. Відновили державну символіку у поєднанні синього та жовтого кольорів лише в незалежній Україні.
24 серпня 1991 року відбулося проголошення Акта про незалежність України і над будинком Верховної Ради замайорів синьо-жовтий прапор.
28 січня 1992 року сесія Верховної Ради України прийняла постанову ”Про Державний Прапор України”. Ним став саме національний синьо-жовтий стяг.
Прапор України завжди був і є символом боротьби за національність. Державний Прапор – це символ нашої країни, нашої честі, добра, та гідності. Прапор, який несе в собі традиції великого українського народу з великою історією державотворення.
Починаючи з 2004 року 23 серпня кожного року ми святкуємо День Державного Прапора України. Слава Україні!
