Сум, роздратування, небажання спілкуватися або різкі зміни настрою час від часу бувають майже в кожної дитини. Особливо помітними вони можуть стати в підлітковому віці. Однак іноді за змінами поведінки приховується не просто складний період, а депресивний стан, який потребує уваги дорослих.
Депресія у дітей не завжди виглядає як смуток
Дорослі нерідко очікують, що дитина з депресією постійно буде сумною або плакатиме. Насправді прояви можуть бути іншими. У дітей та підлітків одним із помітних симптомів буває постійна дратівливість, спалахи гніву або різка зміна поведінки.
Насторожити можуть також втрата інтересу до занять, які раніше приносили задоволення, небажання бачитися з друзями та прагнення дедалі більше часу проводити наодинці.
Змінюється сон та апетит
Варто звернути увагу, якщо дитина раптом почала значно більше або менше спати. Те саме стосується апетиту: його помітне зниження чи збільшення може супроводжувати емоційні труднощі.
Серед можливих проявів також називають постійну втому, нестачу енергії та труднощі з концентрацією.
Можуть погіршитися результати у школі
Дитині, яка переживає депресивний стан, інколи стає складніше зосередитися, виконувати завдання та підтримувати звичний рівень активності. Через це можуть погіршитися оцінки або зникнути інтерес до навчання.
Проблема не обов’язково полягає у ліні чи небажанні вчитися. Якщо зміни відбулися раптово і супроводжуються іншими тривожними ознаками, варто спробувати з’ясувати причину.
Фізичні скарги теж можуть бути сигналом
Діти не завжди здатні словами пояснити, що відбувається з їхнім емоційним станом. Іноді переживання проявляються через регулярні скарги на головний біль, біль у животі або інші неприємні фізичні відчуття без очевидної причини.
Це не означає, що кожен біль пов’язаний із депресією. Фізичні симптоми насамперед потрібно обговорити з лікарем.
Особливо важливо звертати увагу на слова дитини
Фрази «я нікому не потрібен», «у мене нічого не вийде», «краще б мене не було» або розмови про смерть не слід списувати на драматичність чи бажання привернути увагу.
Думки про смерть, самопошкодження або самогубство належать до серйозних попереджувальних ознак.
Якщо дитина говорить про бажання заподіяти собі шкоду або є безпосередня загроза її життю, необхідно негайно звернутися по екстрену професійну допомогу й не залишати дитину саму.
Важлива не одна ознака, а загальна картина
Один поганий день, конфлікт із друзями або кілька вечорів у поганому настрої ще не означають депресію.
Більше занепокоєння викликають зміни, які тривають тижнями, повторюються більшість днів і починають впливати на навчання, сімейне життя, дружбу та звичайні заняття дитини. Самостійно ставити діагноз за окремими симптомами не варто — оцінити стан має фахівець.
Як правильно поговорити з дитиною
Розмову краще починати без звинувачень і допиту. Замість «Що з тобою відбувається?» можна сказати: «Я помічаю, що останнім часом тобі важко. Хочеш розповісти, що тебе турбує?»
Не варто одразу переконувати дитину, що її проблема незначна, порівнювати її з іншими або вимагати «взяти себе в руки». Набагато важливіше вислухати та показати, що її переживання сприймають серйозно.
Коли потрібна допомога фахівця
Якщо зміни в настрої та поведінці зберігаються протягом кількох тижнів, посилюються або помітно заважають повсякденному життю, варто звернутися до педіатра, сімейного лікаря, дитячого психолога чи психіатра.
Раннє звернення по допомогу має значення: депресія у дітей і підлітків піддається лікуванню, а своєчасна підтримка може запобігти поглибленню проблеми.
