ЕКЗ або ВМІ: що вибрати?

Екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ) та внутрішньоматкова інсемінація (ВМІ) — методи, які називають штучним заплідненням. Обидва використовуються для лікування безпліддя. У кожного з них є список показань та протипоказань, крім того, їх техніки значно відрізняються. Проте нерідко бувають ситуації, коли можуть використовуватися обидва методи, й слід зробити вибір.

Що таке ВМІ

Під час внутрішньоматкової інсемінації лікар вводить безпосередньо до матки пацієнтки підготовлену сперму партнера. Це розв’язує дві можливі проблеми: сперма гарантовано потрапляє в матку, що виключає цервікальний фактор безплідності, а також у ній вища концентрація активних сперматозоїдів. Іноді ще використовують індукцію овуляції, щоб підвищити шанси на зачаття. Саме зачаття відбувається так само, як і в природних умовах: сперматозоїди зустрічаються з яйцеклітиною в матковій трубі, один із них запліднює яйцеклітину, після чого ембріон опускається в матку та імплантується в ендометрій.

Що таке ЕКЗ

Екстракорпоральне запліднення — це зачаття поза маткою. Спочатку за допомогою гормональної стимуляції домагаються дозрівання кількох яйцеклітин. Тоді їх вилучають із яєчника, запліднюють у лабораторії підготовленої спермою партнера і дають час на утворення ембріона та його дозрівання до тієї стадії, коли він може бути поміщений у матку. Після ембріон переносять до матки, де йому залишається імплантуватися в ендометрій. Це класична програма ЕКЗ, існує також кілька її різновидів, які підвищують шанси на успіх за деяких умов.

Коли використовують ВМІ

ВМІ показано у разі цервікального фактора безплідності, тобто тоді, коли через проблеми з каналом шийки матки сперма не може потрапити до матки. Її використовують у разі чоловічого фактора безплідності, безплідді неясного генезу й тоді, коли здорова жінка хоче народити дитину, скориставшись донорською спермою. Умовою для ВМІ є здорова матка та придатки (яєчники та фаллопієві труби), які нормально функціонують.

Коли використовують ЕКЗ

До ЕКЗ вдаються у разі трубного фактора безплідності, оскільки тут для запліднення фаллопієві труби не потрібні. Метод підходить для безпліддя неясного генезу, ЕКЗ та його варіант ІКСІ використовується у лікуванні чоловічого безпліддя. Таким чином, принципова відмінність полягає в тому, що ВМІ не підходить для використання при трубній непрохідності, а для ЕКЗ такої перешкоди не має.

Плюси та мінуси обох методів

ВМІ є менш складним і більшою мірою природним методом штучного запліднення. Для нього теж потрібна підготовка, але не потрібно ніяких інвазивних маніпуляцій, сама процедура запліднення триває 10-15 хвилин. Враховуючи, що яєчники жінки функціонують нормально, індукція овуляції не потребує високих доз гормональних препаратів, а іноді й зовсім не використовується. Все це відбивається зокрема й на вартості, у ВМІ вона нижча.

ЕКЗ — складніший метод, який потребує більшого втручання у жіночий організм, зокрема й хірургічного (етап вилучення яйцеклітин з яєчників). Він більш витратний фінансово, потребує більше часу як для підготовки, так і проведення. Втім, його перевагами є універсальність та ефективність. У ЕКЗ вона значно вища, ніж у ВМІ.

Показники ефективності ЗМІ та ЕКЗ

Ефективність ЗМІ оцінюється як 10-15% у кожній спробі. Сукупний показник трьох-чотирьох спроб становить приблизно 50%. Якщо чотири спроби ВМІ не дали результату, далі використовувати цю техніку не рекомендовано.

Ефективність ЕКЗ значно варіюється залежно від індивідуальних показань: віку, оваріального резерву та виду безпліддя. У середньому успішність одного циклу становить близько 30–45%, а в молодих жінок може досягати 75%.

Що віддати перевагу

Вибір між ВМІ та ЕКЗ слід обговорити з репродуктологом. Вибір здебільшого залежить від віку жінки та її стану здоров’я. Зазвичай, якщо показання дають таку змогу, то починають із ВМІ, як із простішого та дешевшого методу. За неуспішних спроб ВМІ переходять до ЕКЗ.

Медичні центри «Мати та дитина»: