Метод екстракорпорального запліднення застосовується в медичній практиці з 1978 року. За ці роки близько 1 мільйона дітей було народжено внаслідок застосування програми ЕКЗ.
Лікування методом ЕКЗ застосовується при жіночому та/або чоловічому безплідді у разі невдачі інших методів лікування або при виражених порушеннях репродуктивної функції подружньої пари.
Показання та протипоказання до ЕКЗ
Суть процедури екстракорпорального запліднення полягає в отриманні з яєчників жінки зрілих яйцеклітин, запліднення їх сперматозоїдами чоловіка (або за бажанням подружжя спермою донора), вирощуванні отриманих ембріонів в інкубаторі і переносі ембріонів в матку.
ЕКЗ є складним, багатоступеневим процесом, що вимагає скоординованих дій подружньої пари та медичного персоналу. Від пацієнтів при лікуванні методом ЕКЗ потрібно терпіння, дисциплінованість та неухильне, скрупульозне дотримання всіх призначень лікаря. Спеціалісти клініки https://medicalplaza.ua/content/eko допомогли понад 1000 пар стати щасливими батьками.
Ризик розвитку можливих ускладнень
Як і за будь-якого методу лікування в медицині, при проведенні програми ЕКЗ можливий розвиток різних ускладнень. При цьому кожен етап лікування пов’язаний з певними ризиками.
Стимуляція овуляції
Для стимуляції зростання кількох фолікулів і, затим, отримання кількох яйцеклітин та ембріонів призначаються спеціальні лікарські препарати («Лікарські препарати для ЕКЗ»). Більшість лікарських препаратів призначаються підшкірно, інші внутрішньом’язово.
На місці введення препарату можлива поява подразнення, крововиливу, набряклості тканин, інфікування. Іншими побічними реакціями введення медикаментів можуть бути: алергічна реакція, висипання, головний біль, дратівливість, депресія, стомлюваність. Пацієнти, які використовують Декапептил або Диферелін, можуть відчувати напади відчуття жару.
Але побічний ефект, що найбільш часто зустрічається, — надмірна стимуляція яєчників, що супроводжується збільшенням їх розміру з ознаками дискомфорту в нижніх відділах живота. Помірно виражене збільшення розміру яєчників, що іноді супроводжується почуттям розпирання та/або болем у животі, і зустрічається приблизно у 20% випадків проведення стимуляції овуляції. Ці прояви повністю зникають без лікування протягом 2-3 тижнів.
Значне збільшення розмірів яєчників, відоме як синдром гіперстимуляції яєчників, характеризується значним збільшенням яєчників та накопиченням рідини в черевній порожнині. Ця рідина може також накопичуватися навколо легень і спричинити утруднення дихання. Іноді трапляються випадки розриву яєчників.
Деякі порушення при синдромі гіперстимуляції яєчників можуть викликати зміни зсідання крові та загрожувати життю пацієнтки. На щастя, виражений синдром гіперстимуляції зустрічається приблизно 1,3% випадків. Лікування цього стану складається з постільного режиму та внутрішньовенного введення рідини під суворим лікарським контролем («Синдром гіперстимуляції яєчників»).
Перед початком стимуляції зростання фолікулів лікар повторно аналізує гормональний фон пацієнтки та особливість будови її яєчників. З урахуванням цих особливостей, а також віку та маси тіла підбирається оптимальне дозування лікарських препаратів для стимуляції. Крім того, на кожному моніторингу лікарем контролюється стан яєчників та концентрація гормону естрадіолу у крові. Усі ці заходи сприяють мінімізації ризику розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників.
Пункція фолікулів
Мета даного етапу – отримання яйцеклітин з фолікулів стимульованих яєчників шляхом їх проколу порожнистою голкою. Це втручання проводиться під ультразвуковим контролем, в умовах операції під внутрішньовенним наркозом. Тривалість процедури становить 15-20 хвилин.
Під час проведення пункції можна назвати дві групи ризиків:
- Потенційний ризик застосування лікарських засобів для наркозу;
- Ризики, пов’язані безпосередньо з пункцією, тобто з проходженням голки через піхву: кровотеча, пошкодження сечового міхура та поранення органів черевної порожнини, які можуть вимагати негайного оперативного втручання, загострення хронічного запалення статевих органів. На щастя, подібні ускладнення зустрічаються дуже рідко, і для ризику їх розвитку до мінімуму проводиться комплексне обстеження пацієнтки перед початком програми ЕКЗ.
Збір еякуляту перед пункцією
Збір еякуляту проводиться у день пункції фолікулів у дружини. В ембріологічній лабораторії проводиться обробка сперми з подальшим заплідненням отриманих яйцеклітин.
У більшості випадків у пацієнта проблем із збиранням еякуляту немає. Але в деяких випадках внаслідок нервової напруги, дискомфорту та інших можливих причин у чоловіка виникають труднощі. У таких ситуаціях для отримання сперматозоїдів проводиться тестикулярна біопсія (забір сперматозоїдів із яєчок під наркозом).
Якщо Ви припускаєте можливість утруднення при збиранні еякуляту, у нашій лабораторії можна заздалегідь провести кріоконсервацію (заморожування) сперми з подальшим використанням у програмі ЕКЗ.
Запліднення яйцеклітин та культивування ембріонів
Отримана при пункції фолікулярна рідина передається до ембріологічної лабораторії, де проводиться пошук яйцеклітин, оцінка їх якості та запліднення.
Однією з рідкісних причин припинення програми ЕКЗ на даному етапі лікування є відсутність яйцеклітин у фолікулярній рідині – так званий синдром порожнього фолікула. Точні причини такого стану невідомі, але, ймовірно, відіграють роль: віковий фактор, гормональні порушення, операції на яєчниках та ін. У такій ситуації пацієнтці пропонується повторна спроба ЕКЗ, оскільки подібна невдача може і не повторитися, і яйцеклітини будуть отримані.
Наступного дня після пункції ембріолог проводить оцінку запліднення.
У деяких випадках яйцеклітини залишаються незаплідненими. У такій ситуації подружній парі пропонується провести процедуру ІКСІ (запліднення кожної яйцеклітини одним сперматозоїдом за допомогою мікроінструментів) або завершити лікувальний цикл з проведенням процедури ІКСІ в плановому порядку в наступній програмі ЕКЗ.
Запліднені яйцеклітини – ембріони продовжують свій розвиток в лабораторних умовах до їх перенесення в порожнину матки.
Якість ембріонів (швидкість поділу клітин, будова) може суттєво відрізнятися у різних подружніх пар. Не виключена ситуація, коли половина або більша частина ембріонів, що розвиваються поганої якості. Як правило, аномалії в будові ембріонів пов’язані з генетичними відхиленнями в яйцеклітинах і сперматозоїдах.
У таких подружніх пар проводиться перенесення ембріонів кращої якості і, як правило, на 2-у або 3-ту добу після пункції фолікулів. Ембріони з хорошими показниками поділу та будови культивуються до 5-ї доби (стадія бластоцисти) з подальшим перенесенням у порожнину матки пацієнтки («Культивування ембріонів»).
Перенесення ембріонів
Перенесення ембріонів у порожнину матки здійснюється за допомогою спеціального стерильного катетера, що нагадує тонку пластикову соломинку. Ця процедура не вимагає знеболювання, оскільки не викликає болючих відчуттів. У поодиноких випадках перенесення ембріонів може спричинити дискомфорт, головним чином при деформації каналу шийки матки у жінки.
Перенесення ембріонів може закінчитися невдачею, якщо вони не потрапляють у порожнину матки, а застрягають у каналі шийки матки. Крім того, є ризик впровадження ембріона в маткову трубу та розвитку позаматкової вагітності, яка зазвичай потребує хірургічного лікування. Рідкісною ситуацією є одночасне прикріплення ембріона в порожнині матки і в матковій трубі, тобто поєднання маткової та позаматкової вагітності.
Вкрай рідкісним ускладненням після перенесення ембріонів є розвиток запального процесу в порожнині матки або кровотечі.
Ризик розвитку багатоплідної вагітності
Для підвищення частоти настання вагітності проводиться перенесення кількох ембріонів. Перед перенесенням ембріонів лікарем, ембріологом і подружньою парою обговорюється кількість ембріонів, що переносяться, яке залежить від їх якості та бажання подружньої пари.
У нашій клініці в більшості випадків переноситься два ембріони, вкрай рідко — три ембріони і за бажанням пацієнтів може бути перенесений один ембріон.
Ризик розвитку багатоплідної вагітності після перенесення трьох ембріонів становить – 27% для двійнят та 3% для трійнят. Багатоплідні вагітності мають високий ризик ускладнень для матері та плодів і можуть бути пов’язані з емоційною та фінансовою напругою для сім’ї та тривалою госпіталізацією матері до та після пологів.
Жінки після лікування методом ЕКЗ мають більш високий ризик розвитку ускладнень вагітності: токсикозів, мимовільних абортів, передчасних пологів та інших ускладнень під час пологів. Ці ускладнення частіше виникають при багатоплідних вагітностях, ніж при вагітності одним плодом.
Вагітність трійнят (також як четверня та п’ятірня) ще більше збільшує ризик передчасного переривання вагітності, зменшує шанси виживання немовлят.
Процедура, відома як редукція багатоплідної вагітності (зменшення кількості плодів) може обговорюватися у випадках, коли визначається три та більше плодових яйця в матці. Проведення подібної процедури пов’язане з дуже високим ризиком переривання вагітності і загибелі ембріонів, що залишилися.
Період після перенесення ембріонів
Після пункції фолікулів аж до дня проведення тесу на вагітність призначаються препарати прогестерону – “Утрожестан” або “Дюфастон” з метою забезпечення оптимальних умов розвитку ембріона в порожнині матки. Найчастіше зазначені лікарські препарати переносяться добре. Але можливі такі побічні ефекти:
- нагрубання молочних залоз;
- коливання настрою, сонливість;
- запаморочення.
У тому випадку, якщо після проведення програми ЕКЗ та перенесення ембріонів у порожнину матки, у подружжя залишаються «зайві» ембріони гарної якості, парі пропонується програма кріоконсервації ембріонів (заморожування). Крім того, за бажанням пари можливе анонімне донорство ембріонів іншій подружній парі.
У будь-якому випадку, подружня пара повинна зробити вибір і формалізувати його у відповідній формі із зазначенням одного із наступних варіантів долі ембріонів, що залишилися:
Кріоконсервація ембріонів, що залишаються, для використання парою у разі невдалого результату ЕКЗ.
Анонімне донорство ембріонів іншій безплідній парі. При цьому подружній парі не виплачується будь-яка грошова винагорода, також як і співробітниками нашої клініки, пожертвувані ембріони «продаватися» не будуть.
Подальше культивування ембріонів у лабораторії до загибелі (зазвичай загибель ембріонів відбувається протягом 6- 8 днів після пункції).
Інші можливі проблеми
Сам діагноз «безпліддя» та будь-які методи його лікування викликають стан психологічного дискомфорту. Подружня пара перебуває у стані напруги, в страху очікує негативний результат лікування. У разі невдалої програми ЕКЗ можуть настати розчарування та «опуститися руки».
Якщо Ви відчуваєте душевну тривогу та хвилювання, оптимальним підходом для Вас є курс релаксації та психотерапії.
Від пацієнтів при лікуванні методом ЕКЗ потрібна дисциплінованість та дотримання всіх призначень лікаря. Численні ультразвукові огляди у процесі стимуляції фолікулів потребують візиту жінки до клініки. У кожному випадку для Вашої зручності вибір часу огляду вибирається з урахуванням графіка Вашої роботи.
Складові успіху
На жаль, ні зачаття, ні успішний результат вагітності не гарантуються після лікування методом ЕКЗ. Є багато факторів, які призводять до відсутності вагітності після програми. Фактично, ми стикаємося зі складними та здебільшого невідомими факторами, які знижують частоту вагітності при застосуванні методів ДРТ. Деякі з відомих причин відсутності вагітності розглянуті нижче:
- У процесі стимуляції не відбувається зростання фолікулів, а отже, і яйцеклітин;
- Можлива передчасна (до пункції фолікулів) овуляція;
- Яйцеклітини можуть бути не отримані під час пункції;
- Отримані яйцеклітини можуть бути поганої якісті;
- Можлива відсутність запліднення яйцеклітин при патології сперми і при поганій якості самих яйцеклітин;
- Запліднення так само може не бути і за нормальної якості яйцеклітин та хороших показників сперми;
- Можливе аномальне запліднення (проникнення до яйцеклітини кількох сперматозоїдів);
- Розподіл клітин ембріона може не статися або утворюються ембріони поганої якості;
- При перенесенні ембріонів у порожнину матки можуть бути труднощі, що знижує ймовірність вагітності;
- Імплантація (прикріплення) ембріонів у порожнині матки може не статися.
Крім того, будь-який етап у програмі ЕКЗ може бути ускладнений непередбаченими обставинами: природні катаклізми, поломка обладнання, інфікування ембріонів.
Ризик народження хворої дитини
Частота розвитку вродженої патології плода, отриманого внаслідок лікування методом ЕКЗ, не відрізняється від середовища загальної популяції, тобто серед дітей, зачаття яких відбулося традиційним способом.
Альтернатива методу ЕКЗ
Залежно від причини подружньої безплідності шанс на настання вагітності при застосуванні інших методів лікування може бути вкрай низьким або зовсім відсутнім.
Ефективність альтернативних методів лікування коливається в залежності від причин безпліддя, його тривалості, віку жінки та інших факторів. У кожному випадку до ухвалення рішення про лікування методом ЕКЗ, лікарем обговорюється можливість використання кожного методу лікування у Вашої подружньої пари.
