Уже дуже скоро в українських школах завершиться черговий навчальний рік, і нова порція підлітків має визначитися у виборі майбутньої професії. Але зробити це непросто – ринок праці постійно змінюється, і професії, які мають попит сьогодні, через 5 років можуть виявитися непотрібними та малооплачуваними. Які професії популярні сьогодні на ринку праці та які будуть потрібні світові через п’ять років, які фахівці будуть потрібні в Україні після закінчення війни та яких гостро не вистачає вже сьогодні.
Ще у 2020 року аналітики українських порталів з пошуку роботи констатували, що у країні надлишок психологів, дизайнерів, юристів та фінансистів. Вони ж заявили, що 86% випускників вишів, які отримали дипломи про гуманітарну освіту, не можуть влаштуватися за фахом. Це свідчило про те, що гуманітаріїв життя просто позбавляє можливості робити кар’єру.
Про те, що відбувається і з гуманітаріями, і з професіями високої престижності сьогодні, Vesti.ua розповіла бізнес тренер, HR-консультант, керівник “ВIЧЕ Консалтинг“ Ірина Тарасова.
“Професія психолога під час війни отримала потужний розвиток”
“Війна внесла корективи до рейтингу популярних професій, – розповідає Ірина Тарасова. – На перше місце в ньому вийшли психологи різних спеціалізацій, які займаються психотерапією та індивідуальним консультуванням. Професія психолога під час війни набула потужного розвитку.
Також військові дії та затяжний стрес, у якому перебувають усі українці, зробили популярною професію, яку раніше усі боялися. Йдеться про психіатрів. У нас йде підвищення толерантності до психіатрів, виникає розуміння, що це насамперед лікарі, які можуть допомогти. Кількість звернень до психіатрів та психологів сьогодні зросла в рази, нехай це вимушено, але головне, щоб консультації цих фахівців нам допомагали.
Психологія сьогодні виходить із тіні та скидає стереотипи інфоциганства. На жаль, до певного моменту висококваліфіковані фахівці з дипломами змушені були конкурувати у виборі людей з так званими інфоциганами – різного роду псевдопсихологами, коучами, ворожками-астрологами тощо. Але сьогодні ситуація кардинально змінилася.
Тому якщо дитина, яка закінчує школу і збирається вступати до ВНЗ, має схильність до психології, то варто їх розвивати, оскільки ця професія в тренді є і буде”.
Але не лише професія психолога, якщо вже говорити про медицину, піднялася у рейтингу популярних професій у реаліях війни. Найближчими роками будуть надзвичайно потрібні реабілітологи, особливо ті, що спеціалізується на відновленні хворих після травм. Також дедалі більше відчувається нестача медсестер. Цікаво, що Бюро статистики США у 2022 році склало список професій, які з роками ставатимуть дедалі популярнішими. Туди увійшли медсестри (кількість робочих місць для молодшого медперсоналу має зрости найближчим часом до 52%), реабілітологи, а також доглядальниці.
Що ж до юристів та фінансистів, то на думку керівника “ВIЧЕ Консалтинг”, на наразі надлишку цих професій немає – кваліфікація цінується, зарплата висока. Можливо це відбулося тому, що стався великий відтік цих фахівців за кордон як біженців.
Ну і, нарешті, нещасні гуманітарії. Чи так їм важко у світі, де править діджитал?
“Насправді до компетенцій майбутнього належать саме гуманітарні софт скіли (Soft skills), – каже Ірина Тарасова. – Ми говоримо про те, що від людей вимагатиметься резилентність, навички ухвалення командних рішень, взаємодія у малих та великих групах. Я не скажу, що гуманітарні навички не будуть потрібні, навпаки. Ось скажіть мені, SMM-менеджери – це гуманітарна чи технічна спеціальність? Класифікації професій, які були ухвалені раніше, сьогодні старіють і не працюють. Стираються кордони у зв’язку зі змінами всіх інформаційних технологій. Сьогодні потрібно не переглядати всі класифікатори професій, а здати старі у музей та писати нові. І кожен новий рік наголошує на цій тенденції”.
“Після війни в Україні буде дефіцит будівельних спеціальностей та професій агросектору”
Фахівці кажуть, що під час війни постраждали дуже багато професій, але не сфера IT. Завдяки тому, що специфіка роботи дала змогу спеціалістам сфери провести релокацію бізнесу або піти на щільну дистанційку. Ринок інформаційних технологій, що стабільно розвивається навіть у важкий час, свідчить про те, що це трендові професії майбутнього, які зараз стабільні й не постраждали в сенсі скорочень і зниження зарплати. Але, власне, про IT-сферу ми турбувалися найменше, вона менше за інших прив’язана до місця, а значить здатна легко уникати локальних негараздів.
Але які ще спеціальності будуть потрібні після війни?
“Якщо говорить про Україну після перемоги, то варто зважати на чинник її відновлення. У цьому процесі знадобляться професії, які й так дефіцитні на нашому ринку, – пояснює Ірина Тарасова. – Насамперед це будівельна область: технологи, конструктори, дизайнери та архітектори. Дефіцит цих спеціальностей спостерігався й у передвоєнні роки, а сьогодні попит на них лише зростає.
Останні десять років спостерігається дефіцит професії технолога у харчовій та хімічній промисловості, у фармацевтичній галузі. Ці професії завжди мають попит у роботодавців. Також у дефіциті професії агросектору – весь спектр агрономів та технологів у галузі тваринництва.
Враховуючи момент відновлення України та реформування багатьох галузей, я звернула б пильну увагу на професії, які сьогодні явно недооцінені. Це професії педагогів та лікарів різних спеціалізацій.
Весь перелік названих спеціальностей був у дефіциті ще до війни. А зараз, враховуючи очікуваний розвиток економіки, цей дефіцит ставатиме ще сильнішим. Цілком ймовірно, що студентів розбиратимуть на зарплати ще зі старших курсів ВНЗ“.
“За швачками компанії вишиковуються в чергу, коли ті тільки вступають до коледжу”
Водночас фахівці передбачають після закінчення війни тотальний дефіцит професій, пов’язаних із роботою руками. Він гостро відчувається вже сьогодні.
Проблема в тому, що прості професії, які вимагають від фахівця кількох років навчання у технічних коледжах, не дуже популярні серед молоді. Ну гаразд, спеціальності, пов’язані з автомобілями, мають певний престиж. Такі, наприклад, як автослюсарі, автоелектрики, автомехатроніки або їх називають автодіагностами.
Ну, а, наприклад, будівельні та аграрні спеціальності… згадайте ще професію сантехніка, вона взагалі викликає у багатьох сміх, хоча у житті соціуму людина з таким фахом просто незамінна.
Окрема проблема – професія швачки.
“Сьогодні компанії просто вишиковуються в чергу на випускниць технічних коледжів, які випускають швачок. Ідуть навіть на такі хитрощі, що приходять у бурсу і стоять кілька років у черзі, щоб забрати випускника, а може й цілий випуск, – пояснює HR-менеджер Олена Пушкарь. – І, знову-таки, сьогодні дуже багато українок виїхали з країни й не збираються повертатися. І якщо така жінка за професією швачка і вміє свою справу робити добре, вона має дуже велику спокусу залишитися жити в Європі, де вона завжди знайде роботу”.
Що ж до професій автоелектриків і автомехатроників, то їх, по-перше, не вистачає, а, по-друге, отриманої освіти їм не вистачає, оскільки в українській реальності відбувається несиметричний розвиток технологій та фахівців, які мають ці технології обслуговувати.
“Проблема виникає в тому, що наші студенти навчаються на старій техніці. А коли вони стикаються із сучасними автобусами типу Neoplan чи MAN, які використовують українські пасажирські автоперевізники, то не знають з якого боку до них підійти, – каже HR–менеджер великої автомобільної компанії Олена Пушкарь. – Пасажирські автобуси нових поколінь – це величезні комп’ютери. І якщо якась програма в ньому дає збій, автобус потрібно вимкнути та перезавантажити так само, як ти перезавантажуєш комп’ютер. Випускники коледжів до приходу в компанію такої техніки в очі не бачили, доводиться їх навчати вже на місці, по суті, вирощувати кадри власноруч”.
HR-фахівець не говорить про те, що вже навченого фахівця треба було ще вміти втримати, бо до війни такі специ дуже швидко перебиралися працювати з України до Європи, де за ту саму роботу їм платили в кілька разів більше, ніж може дозволити собі роботодавець в Україні. У нас подібний фахівець може отримувати до 30 тисяч гривень, у Європі це може бути 1,5-2 тисячі євро.
“Професія педагога сьогодні стала непрестижною – це проблема держполітики”
Виїхати в Європу українські умільці сьогодні не можуть, але тут інша напасть – багато фахівців пішли на війну і сьогодні лагодять військову техніку. Дуже логічно припустити, що після закінчення війни вони залишаться в армії на контракті, тому що вся західна військова техніка, що прибуває до нас, вимагатиме величезних людських ресурсів для свого обслуговування. Тим більше, що в армії за таку працю платять дуже непогані гроші.
“Нас чекає велика професійна криза, тому що будь-яка професія вимагає багато часу спочатку для навчання, а потім для практики, яка згодом переросте у майстерність, – пророкує HR-менеджер Олена Пушкарь. – Наші технічні коледжі не здатні задовольнити такий великий попит, тому вже сьогодні потрібно реформувати систему профтехосвіти, більше займатися профорієнтацією підлітків, приділяти більше уваги їхнім талантам та нахилам. Потрібно розробити цілу систему залучення молоді у світ простих, але таких важливих професій, які не є популярними, але без них ніяк”.
А ким тоді закривати відсутність фахівців на громадянці? Усі хочуть бути айтішниками та графічними дизайнерами, але не зрозуміло, хто лагодитиме в наших квартирах крани. Як виправити цю ситуацію?
“Такі питання перебувають у компетенції державної політики. Для того, щоб професія підвищувала свою престижність, необхідно покращувати умови праці, – пояснює керівник “ВIЧЕ Консалтинг” Ірина Тарасова. – Якщо ми порівнюємо два виробництва – типове українське та виробництво з іноземними інвестиціями, то умови праці у них докорінно відрізняються. І плюс вся політика ставлення керівництва країни та суспільства до тієї чи іншої професії. Це серйозна системна робота. Наприклад, професія педагога сьогодні стала непрестижною та низькооплачуваною. Тобто має вестися політика щодо підвищення заробітної плати, щодо покращення умов праці, щодо розвитку підприємств у всіх регіонах України. Тоді не всі їхатимуть працювати до столиці й не всі хотітимуть стати айтішниками. В українців з’явиться можливість залишатися на місцях, розвивати свій регіон та отримувати повагу від місцевої влади”.
“Фахівці з онлайн-комунікацій у різних видах спеціалізацій – це професії майбутнього”
І все-таки говорячи про професії, яких потребує сьогодні Україна, не можна не порушити питання того, які професії можуть знадобитися нам у майбутньому.
Зараз спостерігається загальна диджиталізація, у всі області проникає автоматизація процесів та штучний інтелект. У списках вакансій, що найбільш швидко ростуть, з’являються такі спеціальності, які відразу і не розпізнаєш, що вони означають.
“Я вчора натрапила на вакансію “менеджер з переговорів із блогерами” з дуже високою заробітною платою. Цей фахівець має вільно володіти мовами та вміти знаходити контакти з блогерами по всьому світу. Навіть мене ця вакансія здивувала, – зізнається HR–консультант Ірина Тарасова. – Чітко прогнозувати світ щодо нових спеціалізацій сьогодні не можна. Чому? Тому що світ інформаційних технологій, який має на увазі не лише програмістів, змінюється. Змінюється насамперед система комунікацій. Нові месенджери, програми, гаджети з’являються дуже швидко. І фахівці з онлайн-комунікацій у різних видах спеціалізацій, гнучкі, здатні швидко адаптуватися, – це професії майбутнього”.
Фахівці також відзначають сьогодні великий попит на спеців у digital-маркетингу, наприклад, на онлайн-маркетологів. За їхніми словами це відбувається, тому що практично всі продажі в кожній організації, у кожному бізнесі у світі фактично безповоротно йдуть з офлайну в онлайн. Онлайн-маркетологи, таргетологи, SMM-менеджери, контент-менеджери, спеціалісти з веб-дизайну та ін. вони все беруть участь в оновленому процесі продажу, який раніше проходив у форматі звичайних офлайн-переговорів.
“Сьогодні структури продажу повністю змінюються і вони побудовані на сучасних онлайн-засобах комунікацій. Ось туди і направлений тренд майбутнього, якщо ми говоримо про високооплачуваний персонал, – пояснює Ірина Тарасова. – Як це буде далі, припускати неможливо, все змінюється дуже швидко. Можу лише сказати, що онлайн-маркетологи та таргетологи – це високооплачувані спеціальності, які абсолютно не постраждали від військових дій. SMM-менеджери, які ведуть чат-боти, канали у Телеграмі, Інстаграмі та Tik-Tok. Ніхто не міг припустити два роки тому, що у 2023 році буде нарозхват професія менеджера з Tik-Tok, рівень зарплати якого сьогодні починається від тисячі доларів. Ось туди ми йдемо”.
“Кар’єрний коуч – потужна підтримка для ухвалення рішення у виборі майбутньої професії”
Якщо відверто, від усіх цих професій майбутнього та сучасного ринку вакансій у душі виникла якась розгубленість. Пропозицій багато, але як підлітку та його батькам обрати своє, те, що може стати улюбленою роботою і сформує твоє життя. Але в будь-якому навіть темному лісі завжди знайдуться провідники.
“Хочу дати пораду батькам: якщо дитина – випускник у школі й вона досі не визначилася, куди хоче вступати, скористайтесь послугами кар’єрних коучів, – радить Ірина Павлова. – При виборі професії потрібно враховувати інтереси, здібності та нахили дітей. І якщо немає визначення, дуже добре проконсультуватися з таким фахівцем – це потужна підтримка для ухвалення рішення у виборі майбутньої професії”.
Що ж це за “звір” такий – кар’єрний коуч? По суті, їхня праця – профорієнтація. Під час індивідуальних консультацій кар’єрний коуч допомагає побудувати кар’єру та визначитися, в якій галузі, в якій сфері людина може бути успішною.
Джерело: https://vesti.ua/
