Деякі підходи до виховання дітей, які були популярні в СРСР і можуть шкодити сучасному вихованню, варто відкласти в минуле раз і назавжди.
У вихованні, як і в будь-який іншій сфері, з часом з’являються нові тенденції, підлаштовані під дух часу. Тому не все, що було в Радянському Союзі, добре працює сьогодні.
Ми звикли озиратися на покоління часів СРСР із захопленням. Їх освіта, патріотизм і професійні навички змушують пишатися і брати приклад. Але не варто ідеалізувати Радянське виховання лише тому, що ваших батьків ростив Союз. Було багато дивних і небезпечних для психіки і здоров’я дитини традицій.
Наприклад, чи знаєте ви, що молодих батьків в СРСР навчали годувати дитину за розкладом, ігноруючи голодний плач або прохання поїсти. Вважалося, що така жорстка дисципліна з самого раннього віку допоможе виховати здорових і сильних громадян не лише фізично, а й духовно.
А як вам знаменита приказка “Не можеш — навчимо, не хочеш — змусимо”, якою так любить тикати покоління постарше? Теж якось жорстко звучить. А які ще радянські установки і звички у вихованні сьогодні вже неактуальні?
Занадто рано віддати дитину в садок
Ніхто раніше не замислювався, яким ударом може бути для дитини раптова поява його в дитячому саду. Багато хто, напевно, згадають історії знайомих або особисто свою про те, як перший час в садку було складно, страшно і самотньо. Взагалі, це досить сильний удар для дитячої психіки, якщо заздалегідь дитя не підготувати.
Але у радянських матерів не було часу на роздуми: робота сама себе не зробить, тому в декреті не засиджувалися. Вважалося: чим раніше віддаси дитину в садок, тим швидше вона навчиться працювати в команді і соціалізується.
Але стригти всіх під одну гребінку швидше мінус, ніж плюс. Та й в школі все одно доведеться вчитися робити все те ж саме, а, віддавши в дитсадок, дитину позбавляють більшої уваги батьків.
Змушувати малюка доїдати все, що лежить на тарілці
“Поки не доїш, з-за столу не підеш!”- знайома більшості з нас фраза, від якої хочеться здригнутися. Може, в кризові 90-і, коли з їжею і її різноманітністю були проблеми, цей вислів мав місце, але теж сумнівно.
Такими словами радянські батьки змушували спадкоємця відчувати сором за те, що той не хотів з бажанням змітати все до останньої крихти. Взагалі, така звичка з дитинства може запросто позбавити вас тонкої талії в майбутньому, а ще привести до розладу харчової поведінки. Тому що ви будете переїдати якраз через фрази, що так часто повторювалася в дитинстві. Сьогодні така установка у вихованні неактуальна.
Хвалити дитину тільки за досягнення, а не просто так
За часів СРСР дітей тримали в строгості і дисципліні, тому ні про яку похвалу без вагомих на те причин не йшла мова. Чомусь радянські вихователі вважали, що через похвали чадо обов’язково виросте самозакоханим егоїстом. А радянські громадяни в першу чергу повинні були думати про партію і державу, а не про себе.
Але за фактом відсутність компліментів збільшує ризик формування у дитини заниженої самооцінки і звички знецінювати себе і свої не настільки великі досягнення. Перехвалювати не варто, але помірні компліменти гірше точно не зроблять.
Джерело: https://ukr.media/
