Особистий приклад батьків – найважливіший у формуванні особистості маленької людини. Наслідування поведінки матері чи батька є визначальним, коли дитина вибудовує власну систему спілкування із рідними, шукає собі друзів за інтересами, пізнає світ за межами родини.
Чимало проблем у спілкуванні вже дорослих людей родом із дитинства. Якщо батьки не поважають одне одного, дозволяють собі з’ясовувати власні стосунки у присутності дитини, підвищують голос, не виявляють поваги до оточуючих, очевидно, що й дитина буде дозволяти собі хамство, вживання нецензурної лексики, зверхнє ставлення до інших. Виховуючи в дитині людяність, педагоги рекомендують значну увагу приділяти стилю спілкування між самими батьками.
У книзі Альберта Лиханова «Драматична поема» можна зустріти корисні поради, як варто спілкуватися у родині.
- Дуже бажано робити одне одному компліменти. Дитину треба навчати хвалити інших за хороший вчинок, наприклад, за допомогу мамі, за підтримку словом, за охайний вигляд.
- Батькам у дитини треба вчитися радіти кожній миті, без остраху сприймати нове. Дитина дуже безпосередня і відверта. Такі якості рекомендовано розвивати, обговорюючи побачене чи почуте, ділячись із дитиною своїми думками чи емоціями. Чим більше батьки говорять з малечею, тим уважнішою до них вона буде.
- Щодня можна робити маленьку добру справу та ділитися враженнями про неї. Позитивний виховний ефект має обговорення за родинним столом того, як минув день членів родини. Чим займалися тато і мама, що робила дитина? Чи вдалося комусь допомогти в певній справі? Для малечі такою доброго справою може бути підтримання чистоти у кімнаті, наведення ладу з іграшками, вивчення нової літери, допомога мамі чи тату.
- Якщо дитина стала свідком конфлікту між батьками, треба спробувати пояснити їй причину.
