Правила перетину кордону для дітей

Правила перетину кордону для дітей точно такі, як і для дорослих: окрім біометричного паспорта, потрібні підтвердження мети та умов перебування й фінансового забезпечення.
Діти віком 16 років і більше мають право подорожувати до Європи без віз самостійно. Тим, кому ще не виповнилося 16 років, потрібно виїжджати за межі України або у супроводі обох батьків, або у супроводі одного з батьків чи довіреної особи, але тоді доведеться взяти із собою нотаріально завірену згоду другого з батьків, або обох батьків (якщо дитина їде з кимось іншим).

Чи видають дитячий біометричний паспорт? Чи потрібно робити візу?

Якщо дитина віком до 16 років подорожує без батьків, наприклад, з класом або у складі спортивної команди, то необхідно:

згода обох батьків, або опікунів/усиновлювачів, або інших законних представників дитини. У згоді вказується країна, куди їде дитина, та період її перебування у даній країні;
вказати дані супроводжувального, який буде подорожувати з дитиною; якщо такого супроводжувального немає, то деякі авіакомпанії надають послугу супроводу неповнолітніх за окрему плату.

Якщо один із батьків не хоче підписувати згоду, то такий спір вирішується у судовому порядку. Основна мета розгляду – довести, що виїзд за кордон відбувається в інтересах самої дитини.
Нотаріально завірена згода другого з батьків не потрібна, якщо:

він іноземець або позбавлений громадянства, це повинно підтвердитися відповідним записом у свідоцтві про народження дитини;
він помер, і той із батьків, з яким дитина подорожує, має при собі оригінал або нотаріально завірену копію свідоцтва про смерть;
він позбавлений батьківських прав, і той із батьків, з ким дитина подорожує, має при собі оригінал або нотаріально засвідчену копію рішення суду;
він зник безвісти, і той із батьків, з ким дитина подорожує, має при собі оригінал або нотаріально засвідчену копію рішення суду про визнання другого із батьків безвісно відсутнім.
дитина подорожує із матір’ю-одиночкою, яка має документальне підтвердження такого статусу за ч.1 ст.135 Сімейного кодексу.